Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2025 р. № 6735/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                    Товариства щодо окремого питання з визначення доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Згідно даних інформаційно – комунікаційної системи ДПС Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включається до складу доходу Товариства – платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за ставкою 5 відсотків вартість майнового внеску (нежитлової будівлі), внесеного учасником Товариства до додаткового капіталу за рішенням учасників Товариства, без зміни номінальної вартості часток учасників та без внесення такого майна до статутного капіталу Товариства, здійснене відповідно до частини 4 статті 12 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою відповідальністю» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2275)?

2. Якщо вартість майнового внеску (нежитлової будівлі), внесеного учасником Товариства до додаткового капіталу за рішенням учасників Товариства, без зміни номінальної вартості часток учасників та без внесення такого майна до статутного капіталу Товариства, здійснена відповідно до частини 4 статті 12 Закону № 2275, включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи, то за якою ставкою?

Щодо першого – другого питання.

Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон № 2275.

Частиною четвертою статті 12 Закону № 2275 визначено, що окремо                       від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором (частина п’ята статті 12 Закону № 2275).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами є корпоративними правами згідно з підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто, здійсненням прямих фінансових інвестицій (підпункт 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 296.1 статті 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 ст. 292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній      пунктом 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 стаття 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Абзацом 5 пункту 296.1 статі 296 Кодексу визначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 (зі змінами та доповненнями), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290                         (далі – Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до підпункту 8 пункту 292.11 статті 292 Кодексу до складу доходу, визначеного статтею 292, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

При цьому, господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою - це прямі фінансові інвестиції (підпункт «б» підпункту 14.1.81                  пункту 14.1 стаття 14 Кодексу).

Норми глави 1 розділу XIV Кодексу не передбачають інших виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку при внесення коштів або майна без обміну на корпоративні права.

Таким чином, внесення учасником коштів або майна в додатковий капітал юридичної особи – платника єдиного податку не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

В іншому разі, майно, яке внесене учасником як додатковий капітал без зміни статутного капіталу, може розглядатися як безоплатно надані товари, які в розумінні підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Така сума вартості майна включається до складу доходу платника єдиного податку та підлягає оподаткуванню єдиним податком за обраною ставкою, на якій перебуває платник єдиного податку.

У разі перевищення платником єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для такого платника у пункті 291.4 статті 291 Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Кодексу, а також зобов’язаний у порядку, встановленому главою 1 розділу XIV Кодексу, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).