Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2025 р. № 6747/ІПК/26-15-24-01-14-08

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянуло звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства, в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків - ОСББ у процесі своєї діяльності виплачує кошти фізичним особам – підприємцям за надані роботи/послуги та придбані матеріали. Водночас, виплати на користь фізичних осіб – підприємців не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, оскільки такі доходи підлягають оподаткуванню у порядку, визначеному для підприємницької діяльності.

ОСББ зазначає, що на практиці існують різні підходи до питання відображення або невідображення податковим агентом виплат на користь фізичних осіб – підприємців у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), у зв’язку з чим, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи зобов’язаний платник податків, який не має найманих працівників, подавати додаток 4ДФ до Розрахунку у разі здійснення виплат виключно фізичним особам – підприємцям, враховуючи, що такі виплати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?
2. У яких випадках (якщо такі існують) виплати на користь фізичних осіб – підприємців мають зазначатися у додатку 4ДФ до Розрахунку платником податків, який має найманих працівників?

Щодо першого та другого питань

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (далі - Розрахунок). Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Разом з тим, відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

Главою 2 Кодексу визначено порядок подання податкової звітності, зокрема, передбачено, що податкова декларація, розрахунок, звіт – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 ст. 61 Кодексу).

Способи здійснення податкового контролю визначені ст. 62 Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 71.1 ст. 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, інших звітних документах (п.п. 72.1.1.1 п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Кодексу).

Підпунктом 51.1 ст. 51 Кодексу передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий Розрахунок.

Форма податкового Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Враховуючи викладене, податковий агент у разі нарахування (виплати) доходів на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, зокрема податковий Розрахунок, незалежно від того, що Кодексом передбачено звільнення податкового агента від обов’язку нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з зазначених доходів, за умови надання самозайнятою особою копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (довідки про взяття на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), а також, у разі необхідності, витягу з реєстру платників єдиного податку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Отже, податковий агент, який має або не має найманих працівників, у разі нарахування (виплати) доходу на користь фізичної особи – підприємця зобов’язаний подати Розрахунок протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця та в додатку 4ДФ до Розрахунку відобразити такий дохід, нарахований (виплачений) на користь іншої фізичної особи – підприємця, за ознакою доходу «157».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу II Кодексу).