Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство – платник ПДВ надає за межами митної території України нерезиденту послуги з технічного сервісу обладнання та співпраці щодо технічної допомоги з монтажу та пуско-нарагодження лінії по виробництву продукції за допомогою власного персоналу, відрядженого до країни нерезидента.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи повинно Товариство за цими операціями складати податкову накладну та реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних
(далі – ЄРПН)?
2. Чи необхідно відображати ці операції у податковій декларації з ПДВ
(далі – декларація)?
3. Чи потрібно відображати ці операції у додатку 4 (Д4) до декларації та яку норму Кодексу необхідно зазначати?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з пунктом 186.4 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 Кодексу.
Місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, зокрема послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном, вважається місце фактичного постачання таких послуг (підпункт «г» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 Кодексу).
Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг, зокрема, належать:
консультаційні, інжинірингові, інженерні (підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу);
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункти 1 та 6 розділу ІІІ Порядку № 21).
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).
Операції з постачання послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України, відображаються у рядку 5 декларації. Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання до неї додатка 4 (Д4) (підпункт 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21).
Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 – 3
Порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання, яке визначається згідно з пунктами 186.2 – 186.4 Кодексу.
У разі здійснення резидентом – платником ПДВ операцій з постачання послуг, визначених пунктом 186.2 статті 186 Кодексу, якщо такі послуги фактично надаються за межами митної території України, або операцій з постачання послуг, визначених пунктом 186.3 статті 186 Кодексу, якщо отримувачем таких послуг є нерезидент, то такі операції не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг вважається за межами митної території України, відповідно податкова накладна за такими операціями не складається та не реєструється в ЄРПН.
Операції з постачання послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України, відображаються постачальником таких послуг у рядку 5 декларації, з обов’язковим поданням до неї додатка 4 (Д4), де такі операції відображаються у відповідному рядку таблиці 1.
В таблиці 1 додатка 4 (Д4) зазначається назва операції, відповідний пункт (підпункт) статті 186 Кодексу, згідно з яким для таких операцій визначено місце постачання за межами митної території України, та обсяги їх постачання (без ПДВ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |