Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2025 р. № 6794/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду  звернень  ПРЕДСТАВНИЦТВА «_______» (далі – Представництво) щодо окремих питань оподаткування нерезидентів, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

Згідно із зверненнями Представництво є відокремленим підрозділом акціонерного товариства «________», Швейцарська Конфедерація (далі – Головна компанія, нерезидент) та не є юридичною особою і не є постійним представництвом в Україні, оскільки не здійснює господарську діяльність на території України, а досліджує кон’юнктури ринку медичного обладнання та виявляє громадську думку стосовно оснащеності медичних закладів медичним обладнанням. Однак зауважено, що Головна компанія діє як нерезидент – платник податку на прибуток.

Як зазначається, на адресу Представництва надійшло звернення від військової частини щодо надання благодійної допомоги у вигляді безкоштовного надання у власність легкового автомобілю. При цьому на балансі Представництва є легковий автомобіль, придбаний таким Представництвом для власної діяльності (зношення складає 100 відсотків вартості).

Представництво планує здійснити передачу транспортного засобу за рахунок підписання договору благодійної допомоги між Представництвом та військовою частиною з врахуванням оформлення передачі транспортного засобу через сервісний центр МВС та зняття з держреєстрації у відповідному державному органі і відображенні у бухгалтерському обліку Представництва/ Головної компанії. 

Враховуючи викладене вище та те, що Головна компанія є платником податку на прибуток, Представництво звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи необхідно формувати різниці, передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у разі надання благодійної допомоги та безкоштовної передачі транспортного засобу з додатковими комплектами шин військовій частині з відображенням у декларації нерезидента – платника податку на прибуток?

2. Чи має право Представництво, яке не веде господарську діяльність і не є постійним представництвом Головної компанії – нерезидента за дорученням Головної компанії – нерезидента, виступити його представником та підписати договір благодійної допомоги та акт прийому-передачі транспортного засобу і оформити документи щодо зняття з державного обліку та бухгалтерського обліку Головної компанії – нерезидента та які документи при цьому потрібні Представництву?

 

Щодо запитання 1

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).

Насамперед зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1             ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання, надання благодійної допомоги                         не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, законодавства про благодійну діяльність, інших нормативно-правових актів щодо здійснення господарської діяльності.

За даними інформаційних систем ДПС Представництво перебуває на обліку у контролюючому органі як постійне представництво, а Головна компанія _______ (податковий номер _______) – нерезидент, який здійснює господарську діяльність через постійне представництво (______, код згідно з ЄДРПОУ ________)  за адресою: ___________.

Підпунктом «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що нерезидентами є, зокрема, іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 133.2.2. п. 133.2 ст. 133 Кодексу встановлено, що до платників податку на прибуток підприємств - нерезидентів віднесено, зокрема, нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інших нерезидентів, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування ( абзац перший п. 133.3 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 Кодексу.

Як встановлено п. 46.2 ст. 46 Кодексу, платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996) зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14           п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Отже, платник податку на прибуток – нерезидент, що здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток у загальному порядку, та який передає під час дії воєнного стану на території України через таке представництво товари (автомобіль та інші супутні товари згідно з умовами звернення) військовій частині для потреб забезпечення оборони України,               не коригує фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9      п. 140.5 ст. 140 Кодексу щодо вартості таких товарів, і такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 № 996).

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

 

Щодо запитання 2

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 996 цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, на філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі – підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

При цьому питання порядку ведення бухгалтерського обліку на підставі первинних та інших документів та подання фінансової звітності згідно з вимогами Закону № 996 філією юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім того, повідомляємо, що відповідно до п.п. 21¹ п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (зі змінами), Міністерство внутрішніх справ відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює у випадках, передбачених законом, державну реєстрацію (перереєстрацію) та облік транспортних засобів. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).