Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Компанії щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Без наведення фактичних обставин, Компанія просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
«Чи потрібно повторно відображати у колонці 3 додатка 3 до Податкової декларації екологічного податку за звітний квартал поточного року обсяги розміщених відходів, що були вже відображені за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів)?».
Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 стаття 242 Кодексу об’єктом та базою оподаткування Екологічним податком є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з пунктом 249.1 статті 249 Кодексу суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 17 Закону України
від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон № 2320) суб’єкти господарювання у сфері управління відходами зобов’язані вести облік відходів, що утворилися у результаті їхньої діяльності чи були отримані від інших суб’єктів господарювання, облік операцій з управління відходами та подавати звітність відповідно до закону.
Суб’єкт господарювання у сфері управління відходами – юридична особа або фізична особа – підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства (пункт 36 частини першої статті 1 Закону № 2320).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Зокрема, розрахунок суми Екологічного податку здійснюється у додатку 3 до Декларації (далі – Додаток 3) по кожному об’єкту.
У колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатка 3 за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги відходів, які були розміщені у податковому (звітному) кварталі.
Таким чином Компанії не потрібно повторно відображати обсяги відходів, що були вже відображені у Додатку 3 за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |