Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2025 р. № 6822/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «_________» (далі – Підприємство)                щодо окремих питань оподаткування операцій з отримання благодійної допомоги, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Підприємство засноване на державній власності, діє як державне комерційне підприємство, належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України та забезпечує заходи з національної безпеки та оборони країни. Підприємством було отримано від благодійної організації цільову негрошову благодійну допомогу (основні засоби, товари та матеріали) згідно з договорами поставки, яка надана за умовами цільового використання.

За інформацією, наведеною у зверненні Підприємства, зазначена цільова негрошова благодійна допомога не використовується за визначеним цільовим призначенням у господарській діяльності для отримання прибутку.

Водночас платник податків зазначив, що у зв’язку з отриманням та цільовим використанням негрошової благодійної допомоги, просить надати індивідуальну податкову консультацію з  таких запитань:

1. Чи включається до складу доходу (фінансового результату до оподаткування) Підприємства вартість отриманої цільової негрошової благодійної допомоги та відповідно чи сплачувати податок на прибуток підприємства, що перебуває у державній власності, у розмірі 18 відсотків?

2. Чи підлягає сплаті до державного бюджету частина чистого прибутку (доходу) Підприємства у розмірі 80 відсотків від суми отриманої цільової негрошової благодійної допомоги, враховуючи, що благодійна допомога не є результатом господарської діяльності Підприємства, спрямованої на отримання прибутку?

3. Чи виникають у Підприємства як отримувача цільової негрошової допомоги податкові зобов’язання з податку на додану вартість (ПДВ) за операцією її отримання та подальшого використання відповідно до визначеного цільового призначення?

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку проведення операцій з благодійною допомогою                    не належать до компетенції ДПС.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і                           не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.      

Закон України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073) визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Благодійною діяльністю є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону № 5073 суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Щодо запитання 1

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання благодійної допомоги від благодійної організації-резидента.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання бухгалтерського обліку підприємством операцій з отримання благодійної допомоги належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо запитання 2

Відповідно до частини першої статті 11¹ Закону України від 21 вересня  2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше
30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року            № 138 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку чистий прибуток (дохід), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за результатами фінансово-господарської діяльності у розмірі 80 відсотків.

Отже, у разі, якщо негрошова цільова благодійна допомога від благодійної організації згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку підлягає врахуванню при визначенні суми чистого фінансового результату (прибутку), то сума такої допомоги враховується при визначенні частини чистого прибутку (доходу), яка відраховується до державного бюджету.

Щодо запитання 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. 

Підпунктом 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Водночас відповідно до абзацу четвертого п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.  

До наведених у п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу операцій норми           п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються. 

Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.  

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. 

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, повідомляємо.

Якщо Підприємство отримує від благодійного фонду товари безоплатно (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації), то податкові зобов’язання з ПДВ у Підприємства не виникають, база оподаткування ПДВ відсутня, оскільки об’єкт оподаткування ПДВ і, відповідно, база оподаткування  ПДВ виникає виключно при здійсненні платником податку операцій з постачання товарів/послуг, а не їх придбання.  

Якщо ж Підприємство отримує товари безоплатно, але оплата за такі товари здійснюється не безпосередньо Підприємством, а третьою особою, то Підприємство має право на формування податкового кредиту за отриманою від постачальника податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН.

При цьому одночасно з формуванням податкового кредиту Підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму, що була включена до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником за операцією з постачання товарів, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, оскільки Підприємством вартість товару та сума ПДВ постачальнику фактично не сплачувалася.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).