Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2025 р. № 6871/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (      ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомила, що є фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність – адвокат. Право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено з (  ) на підставі заяви
від (     ), про що своєчасно повідомлено контролюючий орган. Право на заняття адвокатською діяльністю поновлено з (  ) на підставі заяви
від (    ), про що своєчасно повідомлено контролюючий орган.

З 09.04.2025 по теперішній час платник податків є працевлаштованою особою та займає посаду юриста у ТОВ «      ».

Разом з тим, платник податків має намір звільнитися, надалі провадити незалежну адвокатську діяльність, а також зареєструватися як фізична особа – підприємець (3 група 5 відс.) з кодами діяльності: 69.10, 63.99, 69.20
(з урахуванням заборони здійснення аудиторської діяльності), 70.21, 70.22, 74.90, 82.11, 82.19, 82.30 тощо.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Які наслідки наступають окремо для особи, що провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) та окремо для фізичної особи – підприємця
(3 група 5 відс.), якщо контролюючий орган їх обліковує як єдину фізичну
особу – підприємця з ознакою провадження незалежної діяльності?

2. Якщо особа провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) та одночасно зареєстрована як фізична особа – підприємець (3 група 5 відс.), і в контексті п. 69.5 ст. 69 Кодексу контролюючий орган має обліковувати таку особу як фізичну особу – підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, чи є необхідність або доцільність такій cамозайнятій особі подавати контролюючому органу заяву на припинення статусу самозайнятої особи у розрізі податкового законодавства, для уникнення подвійного оподаткування? Якщо ні, чим це передбачено?

3. Як має вести облік доходів та витрат особа, яка має фактично два юридичних статуси: особи, що провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) та фізичної особи – підприємця (3 група 5 відс.), але обліковується контролюючим органом як єдина фізична особа – підприємець з ознаками самозайнятої особи? Чи потрібно подавати контролюючому органу дві окремі звітності (від адвоката та від фізичної особи – підприємця 3 групи 5 відс.) або одну виключно від фізичної особи  –  підприємця з ознаками самозайнятої особи?

4. Якщо особа, що провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) та фізична особа – підприємець (3 група 5 відс.), обліковуються контролюючим органом як фізична особа – підприємець з ознаками самозайнятої особи, чи є заборони або обмеження на включення у види КВЕД фізичної особи – підприємця (3 група 5 відс.) тих видів КВЕД, які вже включені до видів КВЕД особи, що провадить незалежну професійну діяльність? Якщо заборони чи обмеження є. чим це врегульовано?

5. Якщо особа, що провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) та фізична особа – підприємець (3 група 5 відс.) обліковуються контролюючим органом як єдина за ідентифікаційним кодом фізична особа– підприємець з ознаками самозайнятої особи, як здійснюється оподаткування та за якою ставкою такої фізичної особи – підприємця?

6. Чи зобов’язана самозайнята особа, яка одночасно зареєстрована як фізична особа – підприємець та обліковується контролюючим органом як фізична особа – підприємець з ознаками самозайнятої особи, подати річну декларацію про майновий стан і доходи?

Якщо так, то у якому порядку самозайнята особа, яка одночасно зареєстрована як фізична особа – підприємець, та обліковується контролюючим органом як фізична особа – підприємець з ознаками самозайнятої особи, має заповнити та подати річну декларацію про майновий стан і доходи? Яку графу слід відмітити «самозайнята особа» чи «підприємець», чи обидві? Чиї доходи мають відображатися у такій річній декларації про майновий стан і доходи, виключно адвоката, адвоката та фізичної особи – підприємця чи  фізичної
особи – підприємця?

У якому розмірі така особа, що здійснює адвокатську діяльність, яка одночасно зареєстрована як фізична особа – підприємець (3 група 5 відс.), та обліковується контролюючим органом як фізична особа – підприємець з ознаками самозайнятої особи, має сплатити податки?

Щодо першого - шостого питань

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом
№ 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це діяльність, зокрема, адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

При цьому фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки
з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 Кодексу.

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 Кодексу (п. 178.1 ст. 178 Кодексу).

Відповідно до п. 178.2 ст. 178 Кодексу доходи громадян, отримані від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 Кодексу (18 відсотків).

Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1
п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, –
5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами (далі – Наказ № 859).

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261)

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до cкладу єдиного податку (п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 1 відс. від доходу, визначеного ст. 292 Кодексу (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають податкову декларацію платника єдиного податку за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами (далі – Наказ № 578).

Таким чином, за результатами звітного року такий платник податку подає дві податкові декларації:

декларацію про майновий стан і доходи, затверджену Наказом № 859, з додатком Ф2, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності (подає до 1 травня року, що настає за звітним, та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня року, що настає за звітним);

декларацію платника єдиного податку за формою, затверджену Наказом
№ 578, для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності (третя група – подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу, та сплачує єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації).

При цьому облік доходів та витрат, отриманих від незалежної професійної діяльності, ведеться за типовою формою, а облік доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Крім того, доходи, отримані від провадження незалежної професійної діяльності (18 відс.) та від здійснення підприємницької діяльності як платника єдиного податку третьої групи (5 відс.) оподатковуються окремо.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010
№ 457, зі змінами та доповненнями, (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. 

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абзаци восьмий, десятий п. 1 КВЕД ДК 009:2010).

При цьому наказом Державного комітету статистики України
від 23.12.2011 № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Отже, фізична особа – підприємець платник єдиного податку за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець може бути платником єдиного податку третьої групи за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 Кодексу, та здійснення видів діяльності, на які не поширюються обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.