Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.12.2025 р. № 6886/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення товариства з обмеженою відповідальністю  (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно зберігання пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму запиті Товариство зазначає, що Товариство відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до положень ст. 3 Закону України від 02 листопада 2006 року № 307-V «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період», якими визначено, що до складу паливно-енергетичного комплексу в особливий період входять підприємства, установи та організації електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів незалежно від форм власності.

У власності Товариства є тимчасова дослідно-промислова установка попередньої підготовки вуглеводнів (далі – Установка), на якій здійснюється повний цикл операцій з підготовки нафти, природного газу і конденсату до кондицій (норм), облік та підготовка до транспортування вуглеводнів та безпосередньо постачання газу в Єдину газотранспортну систему України. До складу Установки входить комплекс поєднаного між собою технологічного обладнання   та   допоміжних   систем,   які   забезпечують    збір    і    підготовку

природного газу та газового конденсату для подальшого транспортування та продажу. Все технологічне обладнання, що входить до складу Установки, має велику потужність та відповідно потребує великі обсяги електроенергії, загальна потреба Установки становить понад 800 кВт. Процес видобування вуглеводнів, їх підготовка та транспортування (подача) в Єдину газотранспортну систему України є безперервним. У зв’язку з військовою агресією російської федерації та масованими обстрілами енергетичної інфраструктури України, застосовуються   постійні та тривалі відключення електроенергії. 

У Товариства виникла необхідність забезпечення альтернативними джерелами живлення задля безперебійної роботи та забезпечення безперервного процесу видобування вуглеводнів, підготовки їх до кондиційних норм і постачання природного газу (в середньому 1,1 млн м³/добу) в Єдину газотранспортну систему України. Товариство придбало 4 генераторні установки, відповідно виникає необхідність у придбанні та зберіганні пального. Кожна із 4 розміщених на території Установки електрогенераторних установок живить тільки частину технологічного та іншого обладнання Установки, оскільки для забезпечення стабільної та безперебійної роботи такої Установки потрібна велика потужність, яку не може забезпечити одна електрогенераторна установка.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право Товариство зберігати пальне на території Установки без отримання ліцензії на право зберігання пального та без подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального у сукупному обсязі до 8 000 літрів (до 2000 літрів на кожну з чотирьох електрогенераторних установок), оскільки кожен електрогенератор забезпечує живлення частини технологічного та іншого обладнання Установки, що потребує великої потужності електроенергії для забезпечення стабільної та безперебійної роботи   Установки?

Щодо зазначеного питання

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Згідно з п. 32 частини першої ст. 1 Закону № 3817 зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Відповідно до частини першої ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст. 28 Закону № 3817).

Згідно із частиною третьою ст. 28 Закону № 3817 суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Частиною четвертою ст. 28 Закону № 3817 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб'єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Відповідно до частини п’ятої ст. 28 Закону № 3817 суб'єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об'ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Пунктом 24 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, норми щодо порядку зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, а саме:

1)  суб'єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб'єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Декларація складається у довільній формі та подається в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого          2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого             2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії на право зберігання пального та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального, передбачена статтею 73 цього Закону.

Відповідно до п. 36 частини другої ст. 73 Закону № 3817 у разі зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального до суб’єктів господарювання   застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:

за перше порушення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

за друге порушення - 8 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

за третє та наступні порушення - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Норми Закону № 3817 не містять виключень щодо можливості зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечується електрогенераторною установкою, без подання Декларації.

Оскільки зберігання пального для електрогенераторних установок здійснюється на одному об’єкті в обсязі понад 2000 літрів, відповідно у Товариства у період дії воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування виникає обов’язок подання Декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).