Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2025 р. № 6896/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що протягом останніх трьох років центр його життєвих інтересів знаходиться в Словаччині, про що свідчать наступні обставини: платник отримав сертифікат податкового резидентства Словаччини за період з 01.01.2021-01.06.2025; є зареєстрованим суб’єктом підприємницької діяльності у Словаччині; має відкриті банківські рахунки та отримав водійське посвідчення у Словаччині; має власного сімейного лікаря та є членом місцевої єврейської релігійної громади; син платника податків проживає разом з ним; у червні 2025 року платник податків звільнився з усіх займаних посад юридичних осіб України; у липні 2025 року була проведена державна реєстрація припинення фізичної особи – підприємця.

З липня 2022 року платник не перебував на території України і починаючи з 2023 року та в кожному наступному році, термін перебування у Словаччині був більшим ніж 183 дні на рік.

Платник також зазначив, що не має зареєстрованого місця проживання в Україні. У власності платника перебуває дачний будинок в Україні, у якому він ніколи не проживав і не перебував протягом останніх років.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи є платник податків нерезидентом для України у 2025 році згідно Кодексу та іншого законодавства, виходячи з описаних вище обставин?  

Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами Кодексу.

Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в»
п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Водночас місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Одночасно зауважуємо, що підтвердження факту перебування на митній території України не менше 183 днів є інформація з Бази даних, яка надається у порядку, визначеному Положенням про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон, виїхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 2022 року № 614.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до інформації, наведеної у Вашому зверненні Ви були зареєстровані фізичною особою – підприємцем до липня 2025 року, тобто державна реєстрація фізичної особи – підприємця була припинена Вами у Державного реєстратора 07.07.2025.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 затверджено форму Довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Довідка) та порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку надання Довідки або підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, здійснюється безоплатно на підставі заяви платника податків за формою, наведеною у додатку до Порядку.

При цьому, формою Довідки передбачено, що Довідка видається за звітний (податковий) період (рік).

Відповідно до п. 33.1 ст. 33 Кодексу, податковим періодом визнається встановлений Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів (п. 33.2
ст. 33 Кодексу).

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку (п. 33.3 ст. 33 Кодексу).

Термін «календарний рік», наведено на офіційному сайті Верховної Ради України, а саме календарний рік – це проміжок часу, який починається з 1 січня та закінчується 31 грудня.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що у 2025 році Ви були зареєстровані як фізична особа – підприємець, то у розумінні абзацу сьомого
п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реєстрація самозайнятою особою є достатньою підставою визнання Вас резидентом України у 2025 році.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.