Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2025 р. № 6916/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, Підприємство планує укласти декілька зовнішньоекономічних договорів (Мультиплікативний та ГенПро) із юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Королівства Данії.

Нерезидент продає Підприємству товар (чистопородних свиноматок і сім’я) для локального розмноження схрещених свиноматок та їх подальшого продажу в Україні фермерським господарствам.

Нерезидент володіє селекційною системою та базою даних з розведення таких свиней, включаючи зібрані та оброблені генетичні дані, що зберігаються в такій базі.

Відповідно до Мультиплікативного договору Підприємство самостійно здійснює вирощування і збут схрещених свиноматок на території України. При цьому винагорода Нерезиденту визначається у фіксованому розмірі, розрахованому виходячи з кількості схрещених свиноматок, зрощених та реалізованих Підприємством третім особам, і є частиною договірної вартості.

За договором ГенПро Підприємство розводить схрещених свиноматок не для подальшого продажу, а виключно для використання у власному виробничому процесі вирощування. Винагорода визначається у фіксованому розмірі, розрахованому виходячи з кількості чистопородних та схрещених свиноматок, що беруть участь у виробництві, і є частиною договірної вартості за контрактом.

Договори не містять положень про передачу будь-яких прав інтелектуальної власності.

Положення контрактів передбачатимуть можливість працівників нерезидента надавати технічний супровід (моніторинг, консультації) для забезпечення ефективного вирощення та подальшого використання чистопорідних свиноматок та сім’я.

При цьому, у процесі надання послуг нерезидент не передаватиме Підприємству жодних об’єктів прав інтелектуальної власності, включно з ноу-хау, в користування.

Підприємство запитує:

Чи правильно вважає, що винагорода, яку отримуватиме Нерезидент від Підприємства не передбачає оплату за використання або надання права на використання об’єктів права інтелектуальної власності, а виключно за придбання чи мультиплікацію товару, в якому втілені певні права інтелектуальної власності, та надання права на дистрибуцію (Мультиплікаційний договір) та продаж (ГенПро договір), а тому не вважається роялті та не підлягає оподаткуванню в Україні податком на доходи нерезидентів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу, такими доходами, зокрема, є роялті.

Згідно із п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Таким чином, виплати, які підпадають під визначення роялті, оподатковуються відповідно до п.п.  141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції нерезидента, на користь якого здійснюються виплати.

При цьому, п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Статтею 420 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що до об’єктів інтелектуального права, зокрема, належать наукові відкриття; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом (ст. 418 ЦКУ).

Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, які передбачають використання об’єкта права інтелектуальної власності, здійснюється на підставі договорів, види яких визначені ст. 1107 ЦКУ.

Отже, у разі якщо винагорода сплачується Нерезиденту за використання або надання права використання об’єкта права інтелектуальної власності, зокрема,  на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), то така винагорода підпадає під визначення «роялті» у розумінні п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і оподатковуються відповідно до п.п.  141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції нерезидента, на користь якого здійснюються виплати.

Водночас, у разі якщо винагорода сплачується нерезиденту не за використання або надання права використання об’єкта права інтелектуальної власності, а за доступ до інформації, то платіж за право доступу до такої інформації не підпадає під визначення «роялті» у розумінні п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що з питання віднесення зазначених у зверненні платежів до тієї чи іншої категорії, ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).