Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2025 р. № 6933/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення РЕЛІГІЙНОЇ МІСІЇ «_________» (далі – Релігійна місія) щодо окремих питань оподаткування релігійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Релігійна місія є релігійною організацією у статусі неприбуткової організації.

Як повідомляється, Релігійною місією планується реалізація благодійних проєктів в межах своїх статутних завдань, за яких передбачається надання безповоротної фінансової допомоги юридичним особам та фізичним особам-підприємцям в якості благодійних грантів, спрямованих на розвиток власної справи, бізнес-проєктів та соціального підприємництва.

У зв’язку з викладеним вище у звернені Релігійної місії викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи може Релігійна місія як релігійна організація, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), надавати безповоротну фінансову допомогу юридичним особам (товариствам з обмеженою відповідальністю, діяльність яких спрямована на отримання прибутку), фізичним особам-підприємцям в межах благодійного проєкту?

2. Чи призведе таке надання безповоротної фінансової допомоги до виключення Релігійної місії з Реєстру, реєстрації платником податку на прибуток та сплати податку на прибуток з наданої допомоги?

3. За яких обставин надання безповоротної фінансової допомоги юридичним особам (товариствам з обмеженою відповідальністю, діяльність яких спрямована на отримання прибутку), фізичним особам-підприємцям релігійною організацією в межах благодійного проєкту буде вважатися правомірним та не призведе до кваліфікації такої допомоги як такої, що                     не узгоджується з вимогами, визначеними п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

Щодо запитань 1 – 3

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації відповідно до п.п. 133.4.2             п. 133.4 ст. 133 Кодексу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені               п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4                ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, як передбачено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  зокрема, можуть бути віднесені релігійні організації.

Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається із Закону України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 987) та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього (частина друга ст. 2 Закону № 987).

Відповідно до ст. 7 Закону № 987 релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому ст. 14 Закону № 987 (частина перша ст. 12 Закону № 987).

Релігійні організації, як передбачено частинами першою, третьою та четвертою ст. 18 Закону № 987, володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом.

У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.   

Питання добродійної і культурно-освітньої діяльності релігійних організацій регулюються ст. 23 Закону № 987.

Так, при релігійних організаціях можуть утворюватися товариства, братства, асоціації, інші об'єднання громадян для здійснення добродійництва, вивчення та розповсюдження релігійної літератури та іншої культурно-освітньої діяльності. Вони можуть мати свої статути, що реєструються в порядку, встановленому для громадських об'єднань.

Релігійні організації мають право здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські фонди. Суми витрат на цю мету оподаткуванню не підлягають.

Отже, в загальному порядку релігійна організація у статусі неприбуткової організації має право здійснювати благодійну діяльність у вигляді надання безповоротної фінансової допомоги в межах сфер діяльності, пов’язаних із задоволенням релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру згідно із Законом № 987, та з дотриманням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

При цьому надання релігійною організацією безповоротної фінансової допомоги юридичним особам (товариствам з обмеженою відповідальністю, діяльність яких спрямована на отримання прибутку), фізичним особам-підприємцям в якості благодійних грантів, спрямованих на розвиток власної справи, бізнес-проєктів та соціального підприємництва, суперечить положенням Закону № 987, та вбачається нецільове використання доходів такої неприбуткової організації.

У разі недотримання релігійною організацією вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 та п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).