Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.12.2025 р. № 6947/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо нарахування єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, які надані в оренду, особливостей застосування мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи, має у власності земельні ділянки, які розташовані на територіях різних територіальних громад. Частина земельних ділянок використовується для вирощування сільськогосподарської продукції власного виробництва, а частина на протязі поточного року була передана в оренду юридичній особі, яка є платником єдиного податку четвертої групи.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи є об’єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи для Товариства земельні ділянки, які передані в оренду юридичній особі - платнику єдиного податку четвертої групи? Чи визначає МПЗ Товариство за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що надаються іншому платнику єдиного податку четвертої групи?
2. Якщо ні, то з якої дати виникає зобов’язання по сплаті земельного податку по переданим в оренду земельним ділянкам, чи підлягає коригуванню сума єдиного податку четвертої групи до зменшення  і з якої дати?
3. Які земельні ділянки в даній ситуації є об’єктом визначення МПЗ за поточний рік при поданні декларації в наступному році і за який період  розраховується МПЗ?
4. Площа яких земельних ділянок розраховується при визначенні долі МПЗ при розподілі позитивного значення МПЗ у розрізі територіальних громад (далі – ТГ)?

 

Щодо першого та третього питань.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята ст. 6 Закону № 161).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон № 1952).

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону № 161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно з абзацом сьомим п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, якщо платник єдиного податку четвертої групи (Товариство) передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування іншому суб’єкту господарювання, зокрема, юридичній особі - платнику єдиного податку четвертої групи та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такими земельними ділянками, то така юридична особа, яка фактично використовує ці ділянки на праві користування, включає до податкової декларації платника єдиним податком четвертої групи (далі – Декларація) такі площі земельних ділянок. Для Товариства такі земельні ділянки не є об’єктом і до Декларації не включаються.

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

При цьому МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Разом з тим відповідно до п. 38¹.3 ст. 38¹ Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому нормами п. 38¹.4 ст. 38¹ Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо Товариство, як власник, на підставі договору оренди передає земельні ділянки в оренду іншому суб’єкту господарювання, то за умови державної реєстрації такого права користування відповідно до законодавства, МПЗ щодо таких земельних ділянок визначається для нового орендаря - починаючи з місяця, в якому він набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ такого користувача.

 

Щодо другого питання.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу).

Отже єдиною умовою, яка надає підстави платникам єдиного податку четвертої групи для звільнення від справляння земельного податку, це використання земельних ділянок для провадження господарської діяльності, зокрема сільськогосподарської діяльності.

Згідно з пп. 14.1.235 п.  14.1 ст.  14 Кодексу сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Так як Товариство надало земельні ділянки в оренду, то така діяльність не відповідає ознакам господарської діяльності сільськогосподарського товаровиробника, зазначеним у пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, проте відповідає діяльності за кодом КВЕД «68.20 – Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» розділу L «Операції з нерухомим майном» ДК 009:2010, тому у Товариства як власника земельних ділянок виникає обов’язок з нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку з дати укладення договору оренди таких земельних ділянок.

Додатково повідомляємо, що особливості, зокрема надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, реєстрації землекористування в умовах воєнного стану на території України, визначено у п.  27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу.

 

Щодо четвертого питання

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами та доповненнями.

Згідно з пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну Декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну Декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Поряд з цим відповідно до п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу, зокрема, юридичні особи - платники єдиного податку четвертої групи - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі Декларації за податковий (звітний) рік.

Зокрема, додаток 3 "Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік" є невід'ємною частиною Декларації (далі - Додаток 3) та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі –Різниця);

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою,
емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до
пунктів 297¹.2, 297¹.3, 297¹.4 або 297¹.5 ст. 297¹ Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Приписами абзаців другого і третього п. 297¹.7 ст. 297¹ Кодексу встановлено, що при позитивному значенні Різниці платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в загальній Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної ТГ, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Тобто, Кодексом передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання по земельним ділянкам, які фактично використовуються Товариством та за умови державної реєстрації такого права власності, користування відповідно до законодавства, з наступним розподілом по ТГ.

Показники рядків Додатку 3 до звітних Декларацій заповнюються на підставі показників відповідних рядків у Додатку 3 до загальної Декларації пропорційно частці земельних ділянок, зазначених у Додатку 3 до звітних Декларацій, розташованих на території відповідної ТГ, у загальній площі таких земельних ділянок.

При поданні звітних Декларацій до контролюючих органів, які обслуговують ТГ, де розташовані земельні ділянки, складається Додаток 3 до звітної Декларації щодо тих земельних ділянок, по яких у платника виникає обов'язок визначати загальне МПЗ, та які розташовані на територіях відповідних ТГ, які обслуговує контролюючий орган, до якого подається звітна Декларація.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).