Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.12.2025 р. № 6956/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                   щодо порядку зазначення у податкових накладних одиниць виміру товарів у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником єдиного податку четвертої групи і здійснює свою діяльність шляхом вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, в межах якої придбає посадковий матеріал – насіння пшениці, кукурудзи, соняшнику (далі – Товари), які за кодами згідно з УКТ ЗЕД належать до окремих видів товарів, перелік яких визначено статтею 19² Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами (далі – Закон № 959). У первинних документах (видаткових накладних, товарно – транспортних накладних тощо), складених постачальниками таких товарів, зазначено одиниці виміру, зокрема «мішок», «тонна», «посівна одиниця».

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи матиме Товариство право на формування податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання Товарів, якщо у графі 4 табличної частини податкової накладної зазначено одиниці виміру «кілограми», а у первинних документах (видаткових накладних, товарно – транспортних накладних тощо), складених постачальником Товарів, зазначена інша одиниця виміру (зокрема «мішок», «тонна», «посівна одиниця»)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону № 996). Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац чотирнадцятий статті 1 Закону № 996).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» з 1 грудня 2024 року запроваджено режим експортного забезпечення, передбачений абзацом першим статті 19² Закону № 959.

Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД (далі – окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених статтею 19² Закону № 959 (абзац другий статті 19² Закону № 959).

Натомість пунктом 2 абзацу десятого статті 19² Закону № 959 визначено, що режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00,

 

1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 1⁵ розділу IX Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-ХІІ «Про карантин рослин», зі змінами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі мінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, до яких відноситься, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Згідно з підпунктом 3 пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, в тому числі до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів / послуг.

Одиниця виміру товарів / послуг, що зазначається у графах 4 та 5 розділу Б податкової накладної заповнюється відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання / обліку (українське), зазначеної у КСПОВО; у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання / обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо товар / послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару / послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.

Підпунктом 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що у податкових накладних, які складаються за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, ДПС повідомляє.

У податковій накладній, що складається за операцією з постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів повинні бути зазначені у кілограмах незалежно від того, які одиниці виміру вказані в первинних документах, складених за такою операцією. Якщо в первинних документах кількість товару вказана в інших одиницях виміру, ніж кілограми (зокрема «мішок», «тонна», «посівна одиниця»), а в податковій накладній – в кілограмах, то така кількість товару має бути еквівалентною.

Водночас, у разі здійснення операцій з постачання на митній території України окремих видів товарів, визначених пунктом 2 абзацу десятого статті 19² Закону № 959, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, норми підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ щодо обов’язку зазначення у податковій накладній, яка складається за такими операціями, одиниці виміру такого товару у кілограмах не застосовуються (мають зазначатись ті одиниці виміру, які вказані у первинних документах (в тому числі «мішок», «тонна», «посівна одиниця»).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця (отримувача) товарів на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН постачальником таких товарів податкової накладної за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ.

Разом з цим, питання правомірності формування податкового кредиту може бути встановлено виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).