Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.12.2025 р. № 6966/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з надання транспортно-експедиторських послуг і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Товариство опрацьовує питання щодо оподаткування ПДВ операцій з надання послуг за наступними моделями правовідносин.

Варіант 1

Товариство (виконавець) уклало з замовником (нерезидентом або резидентом) договір-заявку на міжнародне перевезення вантажу, згідно з яким Товариство зобов’язується доставити вантаж заявника до пункту призначення. Для виконання умов договору Товариство залучає третю особу – перевізника-резидента, який фактично здійснює міжнародне перевезення.

Варіант 2

Товариство (виконавець) уклало з замовником (нерезидентом) договір на міжнародне перевезення та експедирування вантажу (транспортно-експедиційні послуги). Для виконання умов договору Товариство залучає третю особу – перевізника-резидента, який фактично здійснює міжнародне перевезення.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи повинно Товариство в межах укладених договорів за варіантом 1 нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою на вартість перевиставлених замовнику (нерезиденту або резиденту) послуг з міжнародного перевезення, якщо перевізник-резидент не є платником ПДВ;

2) щодо визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з надання послуг в межах укладених договорів за варіантом 1, якщо ціна послуги, наданої Товариством замовнику більша за ціну такої послуги, наданої перевізником-резидентом (неплатником ПДВ) Товариству;

3), 4) чи повинно Товариство в межах укладених договорів за варіантом 2 нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відс. на вартість наданих замовнику-нерезиденту транспортно-експедиційних послуг чи такі операції оподатковуються за нульовою ставкою або не є об’єктом оподаткування ПДВ?

Разом з тим, звернення не містить інформації щодо детальних умов договорів, укладених між Товариством та замовником, а також між Товариством та третьою особою – неплатником ПДВ, що не дає змоги чітко ідентифікувати суть послуг, які надаються/отримуються в межах виконання таких договорів. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами (далі – Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за  дорученням клієнта та за його рахунок виконує  або організовує  виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник – юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником (стаття 1 Закону № 1955).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (стаття 9 Закону № 1955).

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (стаття 4 Закону № 1955).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «б», «е» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, а також з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (підпункт «ж» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення) є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення перевізників нульова ставка, визначена підпунктом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ, застосовується саме такими перевізниками.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Щодо питань 1 та 2

Оскільки в описаній  у зверненні моделі правових взаємовідносин (варіант 1) Товариство в межах укладених з замовниками (резидентами та нерезидентами) договорів міжнародного перевезення безпосередньо не здійснює перевезення вантажів, а залучає до виконання таких послуг третіх осіб, то такі послуги за своєю фактичною сутністю є транспортно-експедиторськими послугами, місцем постачання яких відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, відповідно до норм ПКУ базою оподаткування ПДВ у експедитора за операціями з надання транспортно-експедиторських послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі залучення експедитором до виконання договору перевізника, є вартість наданих безпосередньо таким експедитором транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, зокрема, що особи, які надають такі послуги, є платниками ПДВ.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг, які надаються в межах договорів міжнародного перевезення, у платника податку – експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму наданих замовнику експедиторських послуг (якщо такий замовник є резидентом) та на суму послуг, отриманих від третіх осіб при виконанні договору транспортного експедирування.

У разі, якщо залучені експедитором суб’єкти господарювання, які надають, зокрема послуги з перевезення, не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор визначає податкові зобов’язання з ПДВ та складає податкову накладну лише виходячи з вартості своєї експедиторської винагороди.

Щодо питань 3 та 4

Операції з постачання транспортно-експедиторських послуг, які надаються замовнику-нерезиденту в межах договорів міжнародного перевезення, не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг згідно з пунктом 186.3 статті 186 розділу V ПКУ знаходиться за межами митної території України.

Водночас кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням усіх умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).