Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2002 р. № 6980/ІПК/99-00-12-02-05 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана з неможливістю реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі зміни директора. Враховуючи викладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Як зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені Товариством з 16 по 31 жовтня 2025р.?
2. Як уникнути штрафів за не реєстрацію / несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, складених Товариством з 16 по 31 жовтня 2025р.?
3. Як покупцям Товариства не втратити податковий кредит по податкових накладних Товариства, складених з 16 по 31 жовтня 2025р.?

 

Щодо першого питання

 

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).

Згідно положень пункту 5 Порядку № 1246 податкові накладні приймаються до Єдиного реєстру податкових накладних у разі дотримання вимог установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200¹.3, 200¹.9 статті 200¹ та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок № 557).

Статтею 201 Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі - кваліфікований електронний підпис), уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в  Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимоги щодо накладення кваліфікованого електронного підпису, у тому числі щодо делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платника податку визначені пунктом 10 Порядку № 1246.

Так, для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, відповідний орган ДПС відповідно до Порядку                  № 557.

Згідно з пунктами 3 та 4 розділу ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення за визначеною Порядком          № 557 формою в електронному вигляді повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису, до якого вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, зокрема, що податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

До Єдиного реєстру податкових накладних приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем (пункт 10 Порядку № 1246).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування  та проводяться перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 12 Порядку № 1246).

Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної  відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних про:

керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою
1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами);

уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою визначеною Порядком № 557) яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція) (п. 13 Порядку № 1246).

У разі надсилання на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних посадовою особою податкових накладних, які складені посадовою/уповноваженою особою відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», податкові накладні приймаються до реєстрації, за умови проходження всіх обов’язкових перевірок визначених пунктом  12 Порядку № 1246.

Щодо другого питання

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Правила складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) та формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V Кодексу та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 розділу V Кодексу).

Строки для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу. При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України  від 12 січня 2023  року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 89 підпункту 2 розділу ХХ Кодексу.

Враховуючи зазначене, платник податку зобов’язаний на дату виникнення податкових зобов’язань скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних строків визначених статтею 201 розділу V та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Відповідальність за порушення граничних строків для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, передбачена статтею 120¹ розділу ІІ та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу. При цьому, відповідно до підпункту 112.8.9.  пункту 112.8 статті 112 Кодексу обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Згідно положень частини другої статті 14¹ Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами), форс-мажорні обставини – це обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.  

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, може бути, зокрема сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

При цьому, відповідно до абзацу 23 пункту 201.10 статті 201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних  не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Щодо третього питання

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексу термін.

 Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Отже, з урахуванням норм пунктів 198.1 – 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 розділу V Кодексу право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за операцією з придбання товарів/послуг виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної постачальником на дату виникнення податкових зобов’язань за такою операцією з дотриманням норм податкового законодавства і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, та за умови дотримання інших вимог, встановлених Кодексом для формування податкового кредиту. Показники такої податкової накладної повинні відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією.

Податкова накладна, складена постачальником за операцією з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).