Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2025 р. № 6983/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи та здійснює діяльність за основним видом КВЕД: 9602 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Також платник має додаткові види діяльності, а саме:

47.75 «Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах»;

86.22 «Спеціалізована медична практика»;

86.90 «Інша діяльність у сфері охорони здоров'я»;

96.04 «Діяльність із забезпечення фізичного комфорту»;

96.09 «Надання інших індивідуальних послуг», тощо.

Також платник податків зазначила, що в салоні краси планується пропонувати клієнтам отримувати комплексний догляд за тілом та обличчям за допомогою абонементів. Абонементи – це можливість отримати різноманітні послуги/процедури, які забезпечують комплексний догляд за волоссям, тілом та обличчям за приємними цінами.

Абонементи будуть поширюватися на всі види послуг, що надаються лише в салоні краси. Абонементи будуть надаватися на певний період, протягом якого можна скористатись абонементом та отримати будь-яку бажану послугу на певну суму у салоні краси.

Використання абонементу буде здійснюватися за зрозумілими та прозорими умовами: абонемент закріплюється за конкретною людиною з можливістю отримання будь-якої послуги на певну суму, що надаються салоном краси протягом певного строку. Абонемент не можна обміняти на гроші або повернути.

Після того як клієнт салону краси, наприклад, придбав абонемент на суму 5000,00 грн та отримав фіскальний чек з програмного реєстратора розрахункових операцій про придбання цього абонементу, фізична особа - підприємець робить запис в паперовій книзі чи у програмному продукті про те, що даним клієнтом (із зазначенням його ПІБ.) був придбаний абонемент на відповідну суму, що має бути використаний протягом певного строку.

В подальшому, у цій паперовій книзі чи програмному продукті, фізична особа – підприємець робить відмітки про кількість послуг/процедур та вартість, які були отримані цим клієнтом, по мірі їх використання.

При цьому, як вже було зазначено вище, абонемент не є втіленим у
будь-яку матеріальну форму, його не можна передати та/або подарувати, а облік послуг із зазначенням їх вартості, що по ньому надаються, є персоніфікованим по кожному клієнту окремо і такі послуги надаються тільки на ту суму і тому клієнту, який придбав абонемент.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (друга група) продавати абонементи на всі види послуг салону краси, які за своїм змістом е формою отримання передплати на певну суму за послуги салону краси, які будуть надані конкретному клієнту (який придбав такий абонемент) у майбутньому?

2. Чи не буде отримання передплати на певну суму за послуги, які будуть надані салоном краси у майбутньому (конкретному клієнту), у вигляді продажу абонемента, який він має використати протягом певного строку, вважатися негрошовими розрахунками та відповідно порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

3. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (друга група), продавати абонементи на всі види послуг салону краси на певну суму, які будуть надані конкретному клієнту (який придбав такий абонемент) у майбутньому, без конкретизації найменування послуг та їх кількості?

Щодо першого – третього питань

Абонемент (фр. abonnement – передплата, сплата наперед) – це право користуватися протягом певного терміну речами або послугами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Одночасно зауважуємо, що до грошової форми розрахунку належить розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).

Негрошовими формами розрахунку є різні способи погашення взаємних фінансових зобов’язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір переуступки прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.

Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Враховуючи викладене, оскільки «абонемент» за своєю суттю є передплатою, яка проводиться у грошовій формі, за придбання наперед права користування фізичною особою (покупцем) конкретної кількості процедур та конкретного виду послуги протягом певного терміну, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи (продавець) має право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.

Разом з цим, якщо сплачуються кошти за невизначені послуги, тобто без конкретизації найменування послуг та їх кількості, то такий спосіб розрахунку вважається негрошовою формою розрахунку, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

При цьому нормами розділу ХІV Кодексу продаж «абонементів» не заборонено.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.