Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2025 р. № 6996/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             КП «» (далі – КП) щодо врахування переоцінки основних засобів при визначенні об’єкта амортизації для цілей податкового обліку, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, КП здійснює переоцінку основних засобів відповідно до національних положень стандартів бухгалтерського обліку. За результатами переоцінки може виникати дооцінка або уцінка вартості основних засобів. Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, передбачені ст. 138 Кодексу.

КП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.Чи враховується сума дооцінки основних засобів, проведена відповідно до національних положень стандартів бухгалтерського обліку при визначенні об’єкта амортизації для цілей податкового обліку згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу? Чи правильно розуміє КП, що податкова амортизація визначається без урахування результатів переоцінки?

2. Чи необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму бухгалтерської амортизації, нарахованої  на дооцінену  частину вартості основних засобів, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу та зменшувати його на суму податкової амортизації, визначеної згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу?

3. Який порядок податкового обліку уцінки основних засобів, у т.ч. коли така уцінка стосується раніше дооцінених об’єктів? Чи впливає така уцінка на визначення податкових різниць відповідно до ст. 138 Кодексу?

 

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлений п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Отже, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшується на суму дооцінки основних засобів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, яка проведена відповідно до положень бухгалтерського обліку, не враховуються при нарахуванні амортизації основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Що стосується амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку, у тому числі, на суму дооціненої вартості основних засобів, то вона нараховується згідно з правилами бухгалтерського обліку і у повному обсязі приймає участь у формуванні різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу.

При цьому повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами)).

Отже, з питання порядку проведення та відображення уцінки та дооцінки у бухгалтерському обліку, а також нарахування амортизації переоцінених основних засобів, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).