Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2025 р. № 6997/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

        Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             КП «» (далі – КП) щодо оподаткування операції зі списання багатоквартирного житлового будинку з балансу комунального підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, КП є платником податку на прибуток на загальних підставах та зареєстроване платником ПДВ.

Підприємство здійснює списання з балансу багатоквартирного житлового будинку (об’єкт основних засобів обліковується на балансі КП на праві оперативного управління).

Багатоквартирний житловий будинок побудований в 1934 році.

Списання здійснюється на підставі рішення міської ради з метою забезпечення та реалізації прав співвласників будинку на самостійне управління.

Об’єкт, що списується, був переданий КП на баланс як комунальна власність (на праві оперативного управління) і використовувався в оподатковуваних операціях КП (забезпечення житлово-комунальними послугами).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

          1.1 Яким чином відображається списання багатоквартирного житлового будинку у бухгалтерському та податковому обліку?

1. 2. Чи визнаються витрати, пов’язані зі списанням будинку (демонтаж, інвентаризація, технічні роботи) витратами підприємства для цілей податку на прибуток підприємств?
   3. Яким чином повинна бути врахована залишкова вартість об’єкта при визначенні фінансового результату до оподаткування?

2.1 Чи підлягає операція зі списання багатоквартирного житлового будинку опдаткуванню ПДВ (20%) або ж вона звільняється від оподаткування ПДВ?

2.2 Чи вважається така операція «постачанням товарів» відповідно до положень п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2.3 Чи виникає необхідність нарахування податкових зобовязань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу у разі списання житлового будинку?

 

Закон України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі – Закон № 417-VIII) визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 417-VIII співвласник багатоквартирного будинку (далі – співвласник) – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

 Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (частина друга ст. 4 Закону № 417-VIII).

Згідно з абзацом першим п. 3 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 301 (далі – Порядок) списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі – балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі – багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.

У разі коли балансоутримувачем є державне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), комунальне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління органу місцевого самоврядування, або господарське товариство, інша господарська організація чи підприємство, створене внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується з відповідним суб'єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, органом місцевого самоврядування (абзац другий п. 3 Порядку).

Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване також особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, та/або об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією об’єднань співвласників багатоквартирного будинку), утвореним у такому будинку, шляхом надсилання балансоутримувачу повідомлення у паперовій або електронній формі та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності, та/або документів, що відповідно до законодавства підтверджують утворення у будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку) відповідно (абзац четвертий п. 3 Порядку).

Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа
(абзац шостий п.3 Порядку).

Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 1 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Пунктом 33 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Щодо питань 1.1-1.3

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат, пов’язаних зі списанням багатоквартирного житлового будинку (демонтаж, інвентаризація, технічні роботи).

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

Отже, з питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку при списанні (демонтаж, інвентаризація, технічні роботи) багатоквартирного житлового будинку з балансу КП, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас зазначаємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Згідно з п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Таким чином, у разі списання (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 301) за рішенням міської ради з балансу КП багатоквартирного житлового будинку, який обліковується у нього на праві оперативного управління у складі основних засобів, виникають різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, передбачені  п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу.

Щодо питань 2.1-2.3

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ  встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 Кодексу.

За загальновстановленими правилами та у розмінні норм п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 та п. 185.1 ст. 185 Кодексу операція платника ПДВ з ліквідації (списання) основного засобу за самостійним рішенням є операцією з постачання товарів.

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають при здійсненні платником ПДВ операції з постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас, у зверненні не наведено детальної інформації щодо описаної ситуації, а саме, який суб’єкт є фактичним власником житлового будинку (основного засобу), на яких умовах придбавався житловий будинок, зокрема з ПДВ, чи без ПДВ та, що розуміється під формулюванням «на праві оперативного управління» і передбачає операція зі списання багатоквартирного житлового будинку, а тому відсутня можливість у повній мірі надати відповідь на порушене питання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).