Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2026 р. № 22/ІПК/26-15-24-01-14-08

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму звернені повідомив, що запроваджує надбавки за роз'їзний характер роботи для експедиторів - водіїв, які здійснюють щоденні виїзди в межах своєї трудової функції. Надбавка становить (…) за один виїзд та не перевищує граничних норм добових, встановлених для службових відряджень в межах України.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

Чи є зазначена надбавка за роз'їзний характер роботи базою нарахування єдиного внеску?

Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюються гарантії, компенсації, пільги.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59, із змінами (далі - Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію
№ 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з загальними положеннями розд. І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником)

Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників - це робота, яка має роз'їзний характер, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» таким працівникам відшкодовуються витрати шляхом встановлення надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція №5).

Слід зазначити, що відповідно п. 3.16 Інструкції №5, суми надбавок за роз’їзний характер робіт у розмірах, визначених законодавством, не належать до фонду оплати праці.

При цьому, перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Перелік).

Так, до зазначеного Переліку віднесено надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах (п. 10 розділу I Переліку).

Таким чином, суми надбавок за роз’їзний (пересувний) характер роботи, у визначених законодавством розмірах, не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).