Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2026 р. № 38/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду            звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства стосовно визначення відстані між місцем торгівлі пальним та межами населеного пункту-адміністративного центру області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що основним видом діяльності Товариства є діяльність згідно з КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Для ведення господарської діяльності Товариство орендує нерухоме майно АЗС та АГЗП, нежитлову будівлю, загальної площею 42,9 кв. м, відповідно до договору оренди за адресою, яка вказана у зверненні.

У Товариства є ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на місце торгівлі за адресою, вказаною у зверненні.

З метою дотримання Товариством вимог щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати, визначених частиною тринадцятою статті 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання

виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817),

Товариство просить надати роз’яснення з таких питань:

1.-Зважаючи на те, що Товариство має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі, з метою встановлення відповідності критеріям, встановленим абзацом другим частини тринадцятої ст. 42 Закону       № 3817, у який спосіб та за допомогою якого методу Товариству необхідно визначити відстань між місцем торгівлі пальним та межами населеного пункту – адміністративного центру області?

2. Як документально підтвердити відповідність вимогам абзацу другого частини тринадцятої статті 42 Закону № 3817?

 

Щодо зазначених питань

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом № 3817.

Відповідно до частини тринадцятої статті 42 Закону № 3817 розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817 визначено, що розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, якщо всі місця роздрібної торгівлі такого суб’єкта розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані          від 50 кілометрів та мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних.

Стосовно визначення відстані між місцем торгівлі та адміністративними центрами областей зазначаємо, що Земельним кодексом України встановлено, що межа району, села, селища, міста, району у місті – це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті      від інших територій.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 1 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

З метою визначення розміру нарахування середньої щомісячної заробітної плати, відстань між місцями продажу підакцизних товарів та межами території адміністративно-територіальних одиниць (населених пунктів – адміністративних центрів областей, м. Києва та м. Севастополя) доцільно виміряти між адресою місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) та межами території адміністративно-територіальної одиниці.

При цьому відстань визначається не тільки між місцем роздрібної торгівлі та адміністративним центром області, в якому таке місце знаходиться, а між місцем роздрібної торгівлі та адміністративними центрами всіх областей і              м. Києва та м. Севастополя.

Якщо у суб’єкта господарювання є хоча б одне місце роздрібної торгівлі, яке не відповідає одночасно цим критеріям, до такого суб’єкта застосовується вимога щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати – не менше                    2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Водночас у пункті 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, зі змінами, встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюють Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

Також згідно з вказаним Порядком до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, кадастрові номери земельних ділянок, межі земельних ділянок.

Враховуючи вказане, за необхідності для визначення відстані від місця роздрібної торгівлі до населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя, доцільно звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Закон № 3817 не містить перелік документів, які можуть підтвердити відповідність місця торгівлі критеріям, встановленим абзацом другим частини тринадцятої статті 42 Закону № 3817, та порядку такого підтвердження.

Отже, суб’єктом господарювання самостійно визначається відповідність місця роздрібної торгівлі пальним критеріям, встановленим абзацом другим частини тринадцятої статті 42 Закону № 3817, на підставі, зокрема, але не виключно, документів, які підтверджують його право користування об’єктом нерухомого майна, який такий суб’єкт орендує, щодо площі його торговельної зали, відомостей витягів або довідок з Державного земельного кадастру, що містять картографічні дані та координати меж населених пунктів, даних довідок, виданих сільськими, селищними або міськими радами, про розташування об’єкта відносно меж населеного пункту на основі затвердженої землевпорядної документації, даних сертифікованих картографічних сервісів або офіційних планів територій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).