Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2026 р. № 53/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Агенція) (…), щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення
у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових
звань за цими посадами, затвердженому Указом Президента України від 3 травня 2017 року № 126/2017, зі змінами (далі – Указ № 126) в Агенції посади директора програмного, головного фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку та провідного фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку можуть заміщуватися бригадним генералом, підполковником та капітаном відповідно.

Штатним розписом Агенції, зокрема, передбачені наступні посади – директор програмний (бригадний генерал) Адміністрації, головний фахівець-аналітик
з дослідження товарного ринку (підполковник) Відділу дослідження ринків Управління категорійного менеджменту та провідний фахівець-аналітик
з дослідження товарного ринку (капітан) Відділу дослідження ринків Управління категорійного менеджменту.

Грошове забезпечення вказаних військовослужбовців складається
з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Окрім того, вказаним військовослужбовцям, Агенцією виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил України.

Виплата грошового забезпечення відрядженим військовослужбовцям провадиться за рахунок Агенції.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Який розмір ставок необхідно застосовувати Агенції до обов’язкових утримань та відрахувань із нарахованого грошового забезпечення (податку
на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) відрядженим до Агенції військовослужбовцям?

2. Чи мають такі платежі утримуватися із нарахованого грошового забезпечення військовослужбовців та сплачуватися до бюджету, чи окремо покриватися за рахунок коштів Агенції?

3. Яким чином розрахувати грошове забезпечення за час відрядження,
час перебування на лікарняному, за час перебування у відпустці, відрядженим
до Агенції військовослужбовцям?

4. За яким місцем Агенція має сплачувати податки із нарахованого грошового забезпечення, відрядженим до Агенції військовослужбовців (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок) за місцем первинної реєстрації – податкової інспекції Оболонського району м. Києва чи до міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків?

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо питань першого-третього

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються
до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно
з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

суми винагород та інші виплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема:

для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) (п.п. 1 п.п. 1.3
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) (п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з п.п. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1
п. 16¹ підрозділі 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема, податкові агенти, у т. ч. роботодавці.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з тим п. 168.5 ст. 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі – Постанова № 44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) органів внутрішніх справ, органів та установ виконання покарань, МНС, податкової міліції (далі – військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу) у зв'язку з виконанням ними обов'язків несення служби.

Пунктом 2 Порядку № 44 встановлено, що щомісячна грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби (далі – грошова компенсація), виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, МНС, податкової міліції.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється за рахунок бюджетних призначень на оплату праці загального та спеціального фондів державного бюджету на утримання Міноборони, інших військових формувань та правоохоронних органів, створених відповідно до законів України, а також органів виконавчої влади та цивільних установ, до яких відряджені в установленому порядку військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних ними у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 3 Порядку № 44).

При цьому виплата щомісячної грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу (п. 7 Порядку № 44).

Крім того наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок № 260).

Відповідно до п. 8 Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Враховуючи викладене, у разі якщо військовослужбовці, які відряджені відповідно до Указу № 126 до Агенції, отримують дохід у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень п. 168.5 ст. 168 Кодексу і військовим збором (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) за ставкою 1,5 відсотка.

Разом з тим інші доходи, які отримуються зазначеними військовослужбовцями, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб без урахуванням положень п. 168.5 ст. 168 Кодексу і військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464 страхувальниками
є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб
як військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих,
які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, доходи, які виплачуються Агенцією у вигляді виплат, наведених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо питання четвертого

Згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр ВПП) на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених Кодексом для ВПП.

У разі включення платника податків до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості, визначені Кодексом для ВПП.

Після включення платника податків до Реєстру ВПП та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження ВПП, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження ВПП, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого ВПП.

Щодо ВПП, які самостійно не стали на облік у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження ВПП, або його структурних підрозділах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких ВПП та переведення їх на облік у територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження ВПП, або його структурні підрозділи.

ВПП, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження ВПП, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені Кодексом, за новим місцем обліку.

Пунктом 4 розділу III Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015
№ 911 (далі – Порядок № 911), визначено, що платники, включені до Реєстру ВПП, перебувають на обліку у територіальному органі ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП.

Згідно з п. 5 розділу III Порядку № 911 після зміни основного місця обліку та переведення на обслуговування ВПП до міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, такий платник продовжує перебувати за неосновним місцем обліку в Головних управліннях ДПС в області, м. Києві, з якого був переведений, якщо відповідно до законодавства крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів за основним місцем обліку, наявні такі обов’язки у ВПП за його місцезнаходженням (щодо місцевих податків і зборів, а також податків, які згідно з Кодексом мають сплачуватися (перераховуватися) до бюджету за місцезнаходженням підрозділів або об’єктів оподаткування).

З метою проведення податкового контролю ВПП підлягає взяттю на облік в інших Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві за неосновним місцем обліку за наявності на відповідних територіях підстав для взяття на облік за неосновним місцем обліку за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, та/або обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п’ятим і шостим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою
(її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету
за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів
у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням
не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів,
а у випадках, передбачених Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі
(на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Таким чином, оскільки платник податків, включений до Реєстру ВПП, вважається ВПП з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП, та перебуває на обліку у територіальному органі ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників, то такий ВПП зобов’язаний сплачувати податок на доходи фізичних осіб за основним місцем обліку на бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті для відповідного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.

Статтею 29 БКУ визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету,
за винятком тих, що згідно зі ст.ст. 64, 64¹, 66, 69¹ та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (частина перша ст. 29 БКУ).

Відповідно до п. 1² частини другої ст. 29 БКУ військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно з п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу здійснюються
в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, то юридична особа (Агенція), яка нараховує (виплачує) дохід відрядженим військовослужбовцям, перераховує військовий збір до бюджету за своїм місцезнаходженням на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податков