Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2026 р. № 57/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні 08.09.2008 платником  з ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (правонаступником якого є АТ «Державний експортно-імпортний банк України») були укладені:

Договір 1: кредитний договір про надання кредиту у сумі         доларів США (кінцева дата погашення - 05.08.2033) на рефінансування за рахунок кредитних коштів кредиту на придбання нерухомого майна – квартири;

Договір 2: кредитний договір про надання кредиту у сумі       доларів США (кінцева дата погашення - 07.09.2018) на ремонт нерухомості житлового призначення, а саме квартири, що була придбана в кредит;

Договір 3: іпотечний договір від            , за яким іпотекою, зокрема, придбаною за кредитні кошти квартирою, забезпечувались зобов’язання, що випливають з Договору 1 та Договору 2;

Договір 4: іпотечний договір від          , за яким іпотекою, зокрема, додатковою квартирою, забезпечувались зобов’язання, що випливають з Договору 1 та Договору 2.

У зв'язку з виникненням фінансових складнощів платник не мала змоги вчасно погашати кредит і в березні 2011 року Банк отримав рішення про стягнення заборгованості за Договором 1 та Договором 2 у повному обсязі.

В 2015 році була реалізована квартира, придбана за кредитні кошти, за Договором-3, але, досі залишається не реалізованою квартира, якою додатково забезпечувались зобов’язання за кредитними договорами за Договором 4.

Станом на поточну дату залишок заборгованості банк обліковує в валюті кредиту – доларах США.

3 метою врегулювання питання заборгованості, банк, за дотримання певних умов, серед яких збільшення строку давності на 15 років за грошовими зобов’язаннями Позичальника (задля дотримання умови прощення боргу в межах строку давності з метою оподаткування), пропонує укласти мирову угоду, за якою кредит буде вважатися таким, що погашений.

Відповідно, банк надасть органам Державної податкової служби інформацію про прощення (анулювання) боргу за кредитом, а у платника виникне обов’язок відобразити суму прощеного боргу в податковій декларації про майновий стан і доходи за підсумками року, в якому такий борг буде прощено.

Платник податків у зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи буде об’єктом оподаткування основна сума прощеного (анульованого) кредитором боргу за кредитними договорами, які надавались в іноземній валюті та були забезпечені іпотекою житлової нерухомості?

2. Чи буде об’єктом оподаткування сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) за кредитними договорами, які надавались в іноземній валюті та були забезпечені іпотекою житлової нерухомості?

3. За якою ознакою кредитор має відобразити суму прощеного боргу (основної суми та процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені)) в податковому розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків?

4. В якому рядку податкової декларації про майновий стан і доходи я маю відобразити суму прощеного (анульованого) кредитором боргу за переліченими в консультації кредитними договорами?

5. Чи буде вважатися прощений (анульований) кредитором борг за наведеними договорами таким, що прощений до закінчення строку позовної давності?

Щодо першого та другого питань

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених
ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.6 ст. 167 Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1
п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Крім того, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема:

сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності(п.п. 165.1.55
п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб
(не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Враховуючи зазначене, якщо кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, планується здійснити прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, то сума такого прощеного (анульованого) боргу (кредиту) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

При цьому сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, за фінансовим кредитом в іноземній валюті, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Щодо третього та четвертого питань

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до розділу IV Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Форму податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Разом з тим обов'язок щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається якщо, зокрема, такий платник податку отримував доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу (п. 179.2 ст. 179 Кодексу).

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку податковим агентом відображається:

за ознакою доходу «189» – дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року. Сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених(ої) (анульованих(ої)) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Тобто, Порядок передбачає відображення у Розрахунку всіх доходів, нарахованих на користь фізичної особи, незалежно від способу та порядку їх оподаткування.

Відображення показників у додатку 4ДФ до Розрахунку здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку податкового агента за звітний податковий період.

Щодо п’ятого питання

Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679), Національний банк України (далі – Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Національний банк виконує функції, зокрема, відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; визначає порядок використання електронного підпису, зокрема у банківській системі України (ст. 7 Закону № 679).

Таким чином, з питання віднесення прощеного (анульованого) кредитором борг за наведеними договорами таким, що прощений до закінчення строку позовної давності доцільно звернутись до Національного банку.

Водночас зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм чинного законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб, зазначене питання слід розглядати з урахуванням документів, які стосується порушеного питання, зокрема, договору про врегулювання заборгованості.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.