Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2026 р. № 71/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства щодо окремих питань, пов’язаних із знищенням товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, внаслідок військової агресії російської федерації проти України складське приміщення, яким Підприємство користується згідно з договором оренди, зазнало пошкоджень та руйнувань, в результаті чого відбулося повне знищення товарних запасів, які належать Підприємству. Серед знищених запасів є імпортовані товари, при придбанні (ввезенні) яких було сплачено митні платежі, ПДВ, акцизний податок, а також придбані акцизні марки.

Факт пожежі підтверджено ГУ ДСНС актом про пожежу, довідкою про підтвердження факту пожежі та висновком про причини виникнення пожежі.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Підприємство зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання за митними платежами щодо імпортованих товарів, які були знищені внаслідок пожежі;

2) які документи необхідні для підтвердження факту знищення імпортованих товарів для застосування відповідних наслідків щодо митних платежів;

3)  чи може Підприємство не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при списанні знищених товарів внаслідок форс-мажорних обставин, якщо факт їх знищення підтверджено актами ДСНС, інвентаризаційної комісії Підприємства, сертифікатом торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження;

4) чи виникає у Підприємства обов’язок із нарахування акцизного податку у разі знищення алкогольних напоїв, якщо факт їх знищення підтверджено актами ДСНС, інвентаризаційної комісії Підприємства, сертифікатом торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження;

5) які документи є належним підтвердженням форс-мажорних обставин для цілей звільнення від оподаткування ПДВ та акцизним податком у викладеній ситуації;

6) які податкові наслідки виникають у Підприємства щодо податку на прибуток підприємств:

чи може Підприємство включити вартість знищених товарів до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств;

чи потрібно коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму списаних запасів або інших активів, знищених внаслідок пожежі;

які документи підтверджують правомірність такого відображення витрат у бухгалтерському та податковому обліку;

7) яку інформацію, у якому обсязі та до яких контролюючих органів необхідно подати Підприємству для належного оформлення та проведення зазначених у зверненні операцій?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з частинами першою і другою статті 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі –            Закон № 671) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996) визначено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону № 996).

Первинні документи повинні мати визначені Законом № 996 обов’язкові реквізити.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі – підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 24.05.1995 № 88.

З питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення, яке розміщено на сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html.

Як зазначено у роз’ясненні, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша статті 10 Закону № 996).

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами (далі – Положення № 879) проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Як встановлено пунктом 4 розділу IV Положення № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року
№ 473. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Щодо податку на прибуток підприємств

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (пункт 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ).

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1  статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовують.

Щодо акцизного податку

Правові основи оподаткування акцизним податком встановлено розділом VІ та підрозділом 5 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту  14.1.5 пункту 14 статті 14 розділу I ПКУ алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно із статтею 215 розділу VІ ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння), які оподатковуються за ставками, визначеними підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ ПКУ.

Відповідно до статті 212 розділу VІ ПКУ платником акцизного податку, зокрема, є:

 особа – суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (підпункту 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 розділу VІ ПКУ);

особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 розділу VІ ПКУ).

Відповідно до підпункту 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 розділу VІ ПКУ.

Згідно із підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Відповідно до пункту 216.2 статті 216 розділу VІ ПКУ датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

Згідно з пунктом 216.3 статті 216 розділу VІ ПКУ податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, зокрема, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 розділу I ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 розділу VІ ПКУ (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Щодо оподаткування акцизним податком у випадку знищення у наслідок військової агресії підакцизних товарів (продукції) платника податку, які були ввезені (імпортовані) на митну територію України.

Відповідно до підпункту 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 розділу VІ ПКУ платником акцизного податку, зокрема, є особа – суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, із ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (підпункт 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ).

Базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.2 пункту 214.1 статті 214 розділу VІ ПКУ).

Згідно з пунктом 216.4 статті 216 розділу VІ ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції (крім тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації (підпункт 222.2.2 пункт 222.2 статті 222 розділу VІ ПКУ).

Згідно пунктом 226.6 статті 226 розділу VІ ПКУ маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Щодо питань 1 та 2

Податкові зобов’язання з акцизного податку за операціями із ввезення на митну територію України підакцизних товарів, що підлягають маркуванню (алкогольні напої), виникають при поданні митної декларації контролюючому органу для митного оформлення, та сплачуються під час придбання марок акцизного податку із доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, податкові зобов’язання щодо ввезених на територію України  підакцизних товарів (алкогольних напоїв) виникли у Товариства при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до пункту  218.4 статті 218 розділу VІ ПКУ у разі повного або часткового повернення імпортером підакцизних товарів (продукції), ввезених на митну територію України, продавцю у зв’язку з непридатністю їх для реалізації на митній території України, платник податків – імпортер проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулось повернення невикористаних та пошкоджених марок, або контролюючому органу, який видав марки, надані відповідні документи, що підтверджують втрату марок.

Інших випадків коригування податкових зобов’язань з акцизного податку по імпортованих підакцизних товарах ПКУ не передбачено.

Положення ПКУ також не містять підстав для коригування нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ при ввезенні товару на митну територію України, який в подальшому було знищено внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Разом з цим, відповідно до підпункту 27 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI до митних платежів належать: мито; акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

З питання надання роз’яснення щодо повернення раніше нарахованих податкових зобов’язань з митних платежів за операціями із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які були знищені внаслідок пожежі, ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 6 березня 2019 року, є:

організація та здійснення ведення обліку і адм