Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2026 р. № 76/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з податків і зборів в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Представництво має намір здійснити закупівлю та постачання медичного обладнання як гуманітарної допомоги для чотирьох закладів охорони здоров’я Харківської області.
Згідно з даними інформаційних систем ДПС Представництво є представництвом міжнародної організації та за організаційно-правовою формою є дипломатичною місією.
З огляду на викладене, Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи звільняється від оподаткування ПДВ операція з постачання гуманітарної допомоги у вигляді медичного обладнання, яке буде закуповуватися Представництвом у резидентів на митній території України;
1.1) якщо так, то який порядок застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, у тому числі порядок складання податкової накладної, в описаній у зверненні ситуації;
1.2) чи має право постачальник гуманітарної допомоги на компенсацію з Державного бюджету України сум ПДВ, сплачених у вартості товарів (медичного обладнання), робіт та послуг, які були закуплені для реалізації проєкту гуманітарної допомоги в описаній у зверненні ситуації? Також окремо роз’яснити норми пункту 197.11 статті 197, пунктів 198.1 – 198.6 статті 198, пунктів 200.4 – 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та який вплив має такий режим звільнення від оподаткування ПДВ на можливість отримання бюджетного відшкодування ПДВ;
2) чи звільняється від оподаткування ПДВ з постачання послуг із доставки, зберігання, транспортування, встановлення та введення в експлуатацію медичного обладнання, навчання персоналу та інших супутніх послуг, які будуть закуповуватися Представництвом у резидентів як частина реалізації проєкту гуманітарної допомоги в описаній у зверненні ситуації? Також роз’яснити, чи поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ на операції з постачання комплексної послуги, яка є невід’ємною частиною підготовки, постачання та введення в експлуатацію гуманітарної допомоги;
3) чи звільняється від ввізного мита та імпортних платежів гуманітарна допомога у вигляді медичного обладнання, яка буде закуповуватися Представництвом для закладів охорони здоров’я у нерезидентів та буде ввозитися на митну територію України у митному режимі імпорту;
4) чи є різниця при оподаткуванні/звітуванні гуманітарної допомоги від донорів, яка надійшла із-за кордону або придбана на митній території України;
5) який порядок звітування реципієнта/донора про отримання/надання гуманітарної допомоги?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Оскільки відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191 розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання правомірності та порядку проведення операцій із гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.
Відповідно до статті 3 розділу І ПКУ однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Пунктом 2 статті VI Угоди між Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй про заснування Представництва Організації Об'єднаних Націй від 06 жовтня 1992 року, зокрема, встановлено, що Організація Об'єднаних Націй, включаючи Представництво Організації Об'єднаних Націй, його активи, доход та інша власність, звільняється від усіх прямих податків, ПДВ, зборів, сплат або мита; однак є розуміння, що Організація Об'єднаних Націй не наполягатиме на звільненні від податків, які в дійсності є лише платою за комунальні послуги, що надаються Урядом чи корпорацією, діяльність якої регламентується урядовими постановами, за усталеними розцінками відповідно до обсягу наданих послуг, які можуть бути конкретно визначені, описані і перелічені.
Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1192).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв'язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Законодавство України про гуманітарну допомогу, як встановлено у статті 2 Закону № 1192, складається із Закону України від 05 липня 2012 року
№ 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами), Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до пункту 5 статті 1 Закону № 1192.
Набувачі гуманітарної допомоги – це фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» пункту 5 статті 1 Закону № 1192 (пункт 6 статті 1 Закону № 1192).
Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються статтею 11 Закону № 1192.
Зазначаємо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено в частині четвертій статті 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі статтею 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі;
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.
Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підпунктами «а» та «б» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192.
Відповідно до абзацу першого пункту 197.2 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з такими особами. Порядок звільнення від оподаткування та перелік операцій, що підлягають звільненню від оподаткування, встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави та/або правил міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
У порядку, встановленому абзацом першим вказаного вище пункту ПКУ, також звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг на митній території України, передбачених для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно з нормами Закону № 1192 (абзац третій пункту 197.2 статті 197 розділу V ПКУ).
Процедуру звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, а також операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, визнаних гуманітарною допомогою, передбачених для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно із Законом № 1192, визначає Порядок звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1240 (далі – Порядок № 1240), зокрема:
1) для власних потреб:
дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, які розміщуються на території України, крім консульських установ, очолюваних почесними консульськими посадовими особами;
дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, акредитованих в Україні за сумісництвом;
представництв міжнародних організацій, утворених згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі – міжнародні договори України);
3) для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно із Законом № 1192 (підпункти 1 та 3 пункту 1 Порядку № 1240).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1240:
дипломатична місія – дипломатичні представництва, консульські установи та представництва міжнародних організацій, зазначені у підпункті 1 пункту 1 Порядку № 1240, зокрема в контексті підпункту 1 пункту 1 Порядку № 1240 мова йде про представництва міжнародних організацій, утворені згідно з міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому відповідно до пункту 2 Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій та представництв іноземних організацій держави-агресора в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 року № 146 (зі змінами) (далі – Положення № 146), представництво міжнародної організації – представництво в Україні міжнародної міжурядової чи міжнародної неурядової організації (включаючи персонал, споруди та приміщення). Координацію дій щодо розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та представництв міжнародних міжурядових організацій здійснює Міністерство закордонних справ України (пункт 3 Положення № 146);
товари і послуги, передбачені для власних потреб дипломатичних місій, – усі товари вітчизняного, іноземного виробництва і послуги, які постачаються або ввозяться в Україну виключно для службового користування та для використання (споживання) під час виконання службових обов'язків, зокрема офіційних прийомів.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1240 обсяг пільг, що надаються представництвам міжнародних організацій, зокрема їх регіональним відділенням, визначається відповідним міжнародним договором України. Для врахування застосування пільг, передбачених міжнародним договором України, МЗС надсилає щороку до 20 січня ДПС інформацію про міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою повідомлення про звільнення міжнародної організації від сплати мита та/або податку або на повернення вже сплаченої суми такого мита та/або податку згідно з додатком 3.
У разі відкриття нового представництва міжнародної організації або його регіонального відділення на території України МЗС протягом місяця з дати відкриття такого представництва або його регіонального відділення надсилає ДПС повідомлення, яке містить інформацію про пільги, передбачені міжнародним договором України.
Власними потребами міжнародних організацій вважаються також усі товари та послуги, що використовуються для їх офіційної діяльності відповідно до взятих на себе зобов'язань згідно з міжнародними договорами з Україною (крім тих, що надаються як гуманітарна та міжнародна технічна допомога).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1240 звільнення від оподаткування податком на додану вартість у разі постачання товарів і послуг на митну територію України здійснюється шляхом щомісячного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених у складі вартості дипломатичними місіями, особами з числа дипломатичного персоналу та членами їх сімей під час придбання таких товарів і послуг на митній території України, за винятком операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 9 Порядку № 1240.
Відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється лише за наявності:
касових чеків або інших документів, які дають змогу ідентифікувати операцію з придбання товарів / отримання послуг та які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку на додану вартість (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника) - у разі придбання товарів/послуг за готівку;
податкових накладних, платіжних документів та документів, що засвідчують факт придбання товарів/послуг (рахунку-фактури, накладної тощо), або документів, визначених підпунктом «а» пункту 201.11 статті 201 розділу V ПКУ, - у разі придбання товарів/послуг за безготівковим рахунком;
копії рішення Міністерства соціальної політики України про визнання товарів/послуг гуманітарною допомогою (у разі звернення за звільненням від оподаткування податком на додану вартість товарів/послуг на митній території України, передбачених для гуманітарної допомоги).
Пунктом 9 Порядку № 1240 визначено, що від оподаткування ПДВ звільняються виходячи з принципу взаємності операції, пов’язані з:
будівництвом, ремонтом та реконструкцією будинків і приміщень для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та представництв міжнародних організацій, у тому числі резиденції керівників дипломатичних місій;
придбанням чи орендою службових, житлових і нежитлових приміщень для потреб дипломатичних представництв, установ та представництв міжнародних організацій, якщо контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила. При цьому звільнення від оподаткування ПДВ операцій з оренди службових приміщень дипломатичних місій та житлових приміщень керівників дипломатичних представництв і консульських установ здійснюється без додержання принципу взаємності.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 (1.1 і 1.2) та 2
Чинним законодавством України встановлено можливість звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.2 статті 197 розділу V ПКУ операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі медичного обладнання) визнаних гуманітарною допомогою, які передбачен
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
