Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.01.2026 р. № 116/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у звернені, Фонд має Договір з фізичною особою про відступлення (купівлі – продажу) права вимоги та заміну сторони за договором купівлі – продажу майнових прав. Відповідно до умов договору Фонд є Первісним покупцем, а фізична особа є Новим покупцем.

Первісний покупець відступає Новому покупцю за плату права вимоги, які виникли у Первісного покупця за договором купівлі – продажу майнових прав, а Новий покупець приймає (набуває) належні Первісному покупцю права за договором купівлі – продажу майнових прав (право вимоги) та стає покупцем по відношенню до Забудовника, який є продавцем по договору купівлі – продажу майнових прав.

Право вимоги за договором купівлі – продажу майнових прав відступається у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення і переходять від Первісного покупця до Нового покупця з дати повної оплати Новим покупцем Первісному покупцю ціни відступлення прав вимоги згідно з Договором.

В окремому додатку до Договору Первісний покупець та Новий покупець узгоджують графік платежів по Договору. Після підписання Договору Новий покупець (фізична особа) сплачує відповідні суми на розрахунковий рахунок Первісного покупця (Фонду). В бухгалтерському обліку Фонду формується  кредиторська заборгованість перед фізичною особою до повної оплати вартості відступлення прав вимоги.

Але Договір про відступлення (купівлі - продажу) права вимоги та заміну сторони за договором купівлі – продажу майнових прав передбачає можливість дострокового розірвання (припинення). В такому випадку Первісний покупець (Фонд) має повернути Новому покупцю (фізичній особі) кошти, отримані Первісним покупцем до Договору. Кошти Фонд повертає на розрахунковий рахунок фізичної особи на підставі заяви фізичної особи.

У зв’язку чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи потрібно суму коштів, повернутих фізичній особі по Договору про відступлення (купівлі – продажу) права вимоги та заміну сторони за договором купівлі – продажу майнових прав, відображати у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок)?

2. Якщо повернуті кошти потрібно відображати у Додатку 4ДФ до податкового Розрахунку, то яку саме ознаку доходу треба зазначати у графі 6 Додатку 4ДФ до податкового Розрахунку?

Щодо першого – другого питань

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦКУ).

Статтею 656 ЦКУ визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації
(п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Разом з цим, ст. 654 ЦКУ визначено, що зміна або розірвання договору вчиняються в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця ст. 172 Кодексу.

Слід зазначити, що для цілей ст. 172 Кодексу під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування (п. 172.8 ст. 172 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у
пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма податкового Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників Додатка 4 до Розрахунку визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений фізичній особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу:

«105» – частина доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.

Враховуючи викладене, якщо на підставі договору про відступлення права вимоги майнових прав за договором купівлі-продажу майнових прав від забудовника, укладеного між Фондом як Первісним покупцем та фізичною особою як Новим покупцем відбувається перехід права власності на ці майнові права з відповідною державною реєстрацією, то при розірвання зазначеного договору про відступлення права вимоги і повернення права власності на вказані майнові права Фонду така операція вважається, у розумінні ст. 172 Кодексу, продажем. Тобто кошти, які будуть виплачуватися Фондом на користь фізичної особи включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором у порядку, визначеному ст. 172 Кодексу та
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «105».

Разом з тим, якщо право власності на зазначені майнові права залишалося за Фондом, то кошти, які будуть повертатися Фондом фізичній особі у зв’язку з розірвання договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу у розумінні Кодексу не є доходом такої фізичної особи, а отже не відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку.

Одночасно зауважуємо, що оскільки звернення не містить достатньої інформації для надання більш ґрунтовної відповіді, то будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.