Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.01.2026 р. № 124/ІПК/99-00-24-03-03

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство, яке є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відс. (не є платником ПДВ), планує надати своєму керівнику( фізичній особі) поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (позику).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Товариство, яке є  платником єдиного податку третьої групи надавати поворотну безвідсоткову фінансову допомогу своєму керівнику (фізичній особі)?

2. Чи виникає дохід у Товариства платника єдиного податку третьої групи на суму наданої основної суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги?

3. Чи виникає дохід у керівника – фізичної особи (отримувача допомоги) у зв'язку з отриманням такої допомоги, якщо строк її повернення не перевищує 365 календарних днів? Чи виникає дохід у керівника – фізичної особи (отримувача допомоги) у зв'язку з наданням допомоги на безвідсотковій основі?

4. Які податкові наслідки (в частині єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб та військового збору) та в який момент часу (при наданні чи при поверненні) виникають як у Товариства так і у керівника, якщо поворотна фінансова допомога буде повернута керівником у встановлений договором строк, що не перевищує 365 днів? При цьому Товариство просить врахувати положення: п. 292.1 ст. 292 Кодексу (визначення доходу платника єдиного податку) та п. 292.11 ст. 292 Кодексу (доходи, які не включаються до доходу платника єдиного податку); п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодекcу (визначення поворотної фінансової допомоги); п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу).

Слід зазначити, що оскільки, Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операції стосовно надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги керівнику, відсутній договір по зазначеній операції, тому відповідь надається на загальних підставах.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики (ст.ст. 1046 – 1053 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст. 530 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Щодо першого, другого та четвертого (в частині єдиного податку) питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою − відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.

Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

При цьому до складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Згідно з п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010  «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

Отже, платник податку, який здійснює діяльність за кодом 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням інформації зазначеної у зверненні, нормами Кодексу не заборонено юридичній особі, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування надавати фінансову допомогу своєму керівнику та оскільки, юридичною особою – платником єдиного податку в податковому обліку відображаються лише доходи, тому сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої
протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включається таким платником до складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу.

Проте, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг, що є забороненим видом діяльності для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи.

При цьому п. 5 п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

До доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, ставка єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 Кодексу (п. 293.5 ст. 293 Кодексу).

Водночас, будь-яка господарська операція, що спрямована на отримання доходу і проводиться суб’єктом господарювання самостійно або через свої відокремлені підрозділи відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є господарською діяльністю. Тому, оцінка відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється в межах перевірки контролюючого органу відповідно до вимог Кодексу.

Щодо третього та четвертого (в частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору) питань

Підпунктом 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що позика – це грошові кошти, які надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 - 1053 ЦКУ.

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2
ст. 164 Кодексу, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу
(п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, якщо сума поворотної фінансової допомоги,
яка відповідно до умов договору, повертається фізичною особою у такій самій сумі, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Разом з тим, якщо сума повернутої фінансової допомоги перевищує розмір основної суми допомоги, яка визначена умовами договору, то суму такого перевищення треба розглядати як інший дохід платника податку, який оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому Товариство як юридична особа повинна виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

__________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.