X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.01.2026 р. № 129/ІПК/26-15-24-01-14-08

 

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що здійснює діяльність з роздрібної торгівлі товарами, що реалізуються фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Оплата за товари здійснюється покупцями безпосередньо на розрахунковий рахунок платформи. Відповідно до умов договору, укладеного між платником податків та платформою, раз на тиждень платформа перераховує на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця, кошти, отримані від продажу товарів. При цьому з загальної суми утримується винагорода платформи.

З огляду на зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з такого питання:

Яка сума включається до складу доходу платника єдиного податку, повна сума коштів, яка сплачена покупцями за товари чи фактично сума отримана на розрахунковий рахунок, після утримання винагороди платформи?

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розд. XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Так, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01 січня 2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі
(в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді
(в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку, вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Разом з тим для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Таким чином, якщо кошти, отримані від здійснення діяльності, зараховані на рахунок платіжної системи (платформи) та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Датою отримання коштів є дата надходження коштів на платіжну систему (платформу). При цьому для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Тобто показники, які виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання на платіжну систему (платформу).

Доходом є уся сума коштів, яка сплачена за товари клієнтом та відображена у документі первинного обліку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).