X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.01.2026 р. № 139/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем та на даний час перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи, однак найближчим часом планує перехід на спрощену систему оподаткування другої групи.

У звязку з розширенням підприємницької діяльності платник податків планує у подальшому здійснювати роздрібну торгівлю столовим вином, а
також за потреби та виключно на прохання покупця нагрівати столове вино без додавання будь-яких інших інгредієнтів, спецій чи приправ, тощо.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи, здійснювати роздрібну торгівлю столовим вином без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

2. Чи вважається нагрівання столового вина за проханням покупця, без додавання будь-яких інгредієнтів, новим видом господарської діяльності aбo обробкою/переробкою алкогольного напою, що потребує отримання ліцензії?

3. Чи не порушує нагрівання столового вина (без додавання будь-яких інших інгредієнтів, спецій чи приправ, тощо) вимоги законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та умови перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування другої групи?

Щодо питання 1

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Так відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу
не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку який здійснює діяльність пов’язану з роздрібним продажем столових вин, має право застосовувати спрощену систему оподаткування за умови дотримання всіх вимог застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених Кодексом.

Щодо питання 2,3

Відповідно до п. 8 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня
2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) вино столове – алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817 роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Згідно із частиною четвертою ст. 2 Закону № 3817 дія Закону № 3817 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).

Статтею 71 Закону № 3817 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.  

Відповідно до п. 9 частини другої ст. 71 Закону № 3817 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).

Отже, на сьогодні роздрібна торгівля виключно винами столовими може здійснюватися суб'єктами господарювання без наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові» та з урахуванням обмежень, встановлених
ст. 71 Закону № 3817.

Нагрівання виключно столового вина (без додавання будь-яких інших інгредієнтів, спецій чи приправ, тощо) при роздрібному продажу кінцевому споживачу для особистого некомерційного використання, виключно за проханням покупця, не заборонено Законом № 3817 та не є обробкою/переробкою вина столового.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.