Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.01.2026 р. № 161/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з ввезення на митну територію України в режимі тимчасового ввезення (за типом митної декларації ІМ 31) товарів (монтажне обладнання) з умовним повним та умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами. Строк повернення обладнання, вказаний у митних деклараціях, складає один рік.

При оформленні митної декларації на тимчасове ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами платник нараховує та сплачує платіж у розмірі 36 відсотків загальної суми ПДВ, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сплачені суми податку включаються Товариством до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому вони були сплачені. 

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) щодо особливостей складання та заповнення податкової накладної на операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі реекспорту, які були тимчасово ввезені з повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами;

2) чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі здійснення операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі реекспорту товарів, які були тимчасово ввезені з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, якщо суми сплаченого ПДВ були включені до складу податкового кредиту?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до підпункту 27 частини першої статті 4 МКУ до митних платежів належать: мито; акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

 З метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються митні режими, що визначені МКУ, зокрема:

реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 85 МКУ);

тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (стаття 103 МКУ).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 86 МКУ митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим тимчасового ввезення та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового ввезення.

Особливості застосування митного режиму тимчасового ввезення визначені главою 18 МКУ.

Частиною третьою статті 104¹ МКУ передбачено, що при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення підприємство  повинно сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МКУ або надати забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.

Товари, транспортні засоби можуть бути поміщені у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами (стаття 105 МКУ) та з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами (стаття 106 МКУ).

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до розділу ІІ ПКУ. Відповідні проценти підлягають сплаті також, якщо продовження строку тимчасового ввезення товарів здійснюється понад строк, протягом якого сплачується сума митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахована на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення, при цьому проценти підлягають сплаті лише за такий період (частини друга, шоста та сьома статті 106 МКУ).

Відповідно до статті 111 МКУ іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «в», «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом "ґ" пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктами 187.8 статті 187 та 198.2 статті 198 розділу V ПКУ визначено окремий порядок визначення податкових зобов’язань та дати формування податкового кредиту за операціями із ввезення товарів на митну територію України.

Так, згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту за такими операціями є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму визначено статтею 206 розділу V ПКУ.

Так, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 розділу V МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ (пункт 206.5 статті 206 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 206.7 статті 206 розділу V ПКУ до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 МКУ.

Умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (підпункт 206.7.2 пункту 206.7 статті 206 розділу V ПКУ).

Згідно з підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та МКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

 Згідно з пунктами 8, 12, 16, 17 Порядку № 1307 податкова накладна, що складається за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту, крім операцій з вивезення відповідно до підпунктів 3 та 5 частини першої статті 86 МКУ, заповнюється з урахуванням таких особливостей:

у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України»;

у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» робиться помітка «Без ПДВ»;

у графі «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» у відповідних рядках зазначаються дата та номер договору (контракту), а також дата та номер митної декларації;

у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядки «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» та «код» не заповнюються.
         У розділі Б табличної частини такої податкової накладної зазначаються, зокрема:
         у графах 4 та 5 – одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;

у графі 8 – код ставки «903»;

у графі 9 – код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг;
         графа 11 не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

У розділі А табличної частини такої податкової накладної рядки II - X не заповнюються.
         Інші графи заповнюються у загальному порядку.

Щодо питання 2

Якщо платник податку здійснює операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (в тому числі товарів, які були ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування митними платежами),  які відповідно до пункту 206.5 статті 206 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної з митної вартості товарів, розрахованої при їх ввезенні на митну територію України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).