Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.01.2026 р. № 170/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством укладений договір на постачання обладнання, що придбавається за кошти міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), реципієнту проєкту МТД. Згідно з планом закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі – план закупівлі), який зареєстровано в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Товариство є субпідрядником у рамках проєкту МТД. Проєкт МТД реалізується відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, яка набрала чинності 07.05.1992 (далі – Угода). Товариство на умовах субпідряду буде укладати угоди на постачання обладнання з резидентами – постачальниками, які є офіційними імпортерами такого обладнання.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання Товариством обладнання реципієнту проєкту МТД в описаній у зверненні ситуації;
2. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання обладнання резидентами – постачальниками, які є офіційними імпортерами такого обладнання, Товариству;
3. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України обладнання такими резидентами – постачальниками?

Разом з тим у зверненні наведена суперечлива інформація, зокрема у зверненні зазначено, що Товариство згідно з планом закупівлі є субпідрядником проєкту МТД. Разом з тим у плані закупівлі вказаного у зверненні проєкту МТД, розміщеного на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади, Товариство серед субпідрядників такого проєкту не зазначено. Оскільки платником не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 30.1 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пунктів «а» та «б» статті І «Податки та інші збори» Угоди товари, поставки та інше майно, що надаються або використовуються у зв’язку з програмами допомоги Сполучених Штатів, можуть імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням  від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією.

Будь-яка урядова- або приватна організація Сполучених Штатів, що несе юридичну відповідальність за здійснення програм допомоги Сполучених Штатів, та будь-які співробітники такої приватної організації, які не є громадянами або не мешкають постійно в Україні і які перебувають тут у зв’язку з виконанням цих програм, звільняються (1) від будь-яких прибуткових податків, відрахувань на соціальне забезпечення або інших податків, що їх накладає Україна або будь-яка її організація, з доходів, одержаних у зв’язку із здійсненням програм допомоги Сполучених Штатів та (2) виплат будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів на власне або домашнє майно, що ввозиться, вивозиться або використовується в Україні для особистого користування цих співробітників або членів їхніх сімей. 

Крім того, згідно зі статтею IV «Використання допомоги» Угоди, будь-які товари, поставки або інше майно, що надається в рамках програм допомоги Сполучених Штатів, використовуватимуться виключно для цілей, погоджених між Урядами Сполучених Штатів Америки та України. Якщо використання будь-яких товарів, поставок або іншого майна здійснюється для інших цілей, ніж тих, що були погоджені в рамках таких програм, чого можна було б обґрунтовано не допустити відповідним рішенням Уряду України, то Уряд України на прохання відшкодовує у доларах Сполучених Штатів Уряду Сполучених Штатів Америки суму, виплачену за ці товари, поставки або інше майно. Уряд Сполучених Штатів Америки може на власний розсуд використати відшкодовану суму для фінансування інших витрат на діяльність, пов’язану з цією допомогою.

Відповідно до пункту 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153), МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавцем проєкту – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 153 державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми).

Одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі зазначається субпідрядник: найменування, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів МТД, передбачена в субпідрядному договорі.

Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабміну України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі - план закупівлі), що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 2¹ пункту 14 Порядку № 153).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, яка визначена міжнародними угодами, регулюється пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153. Підставою для реалізації права на отримання податкових пільг є державна реєстрація таких проєктів. Державна реєстрація проєктів МТД проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

У разі дотримання умови для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого Угодою, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, операції з постачання Товариством товарів/послуг (обладнання), зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, виконавцю або субпідряднику проєкту МТД у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.

Інформаційним підтвердженням придбання виконавцем або субпідрядником проєкту МТД у Товариства товарів/послуг (обладнання), операції з постачання яких відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, є подання додатка 8 до Порядку № 153. В договорі на таке постачання вартість таких товарів/послуг (обладнання) має бути вказана «Без ПДВ».

Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Проте з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:

копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту.

При реалізації товарів/послуг у межах виконання проєкту МТД, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не нараховуються.

Щодо питання 2

Якщо Товариство у межах реалізації проєкту МТД матиме статус субпідрядника у розумінні Порядку № 153, то під час залучення ним контрагентів - постачальників (платників ПДВ) операції з постачання такими постачальниками товарів/послуг Товариству у рамках виконання такого проєкту МТД звільнятимуться від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

При цьому Товариство як субпідрядник  повинно буде щомісяця до 20 числа складати та надавати в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження, де зазначати реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суму постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

З приводу визначення статусу Товариства як субпідрядника у межах проєкту МТД, що реалізується за рахунок коштів МТД, ДПС рекомендує звернутися до Секретаріату Кабінету Міністрів України як координатора діяльності, пов’язаної із залученням та використанням МТД.

У разі недотримання вимог, встановлених міжнародною угодою, ПКУ та Порядком № 153, вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Щодо питання 3

З питання надання роз’яснення щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення платником на митну територію України товарів, які будуть використовуватися для наступної їх поставки у межах проєкту МТД Товариству, ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 Положення про Державну митну службу України є:

організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до Митного кодексу України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).