Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.01.2026 р. № 184/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від (  ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в 2025 році фізична особа придбала доступне житло, зокрема квартиру, в іпотеку за державною програмою Держмолодьжитло строком на 30 років.

Умови іпотеки: перший внесок 6 відс., процентна ставка – 3 відс. річних. До складу фактичних витрат входили: перший внесок, комісія фонду Держмолодьжитло, оформлення іпотечного договору, оцінка предмету іпотеки, державне мито від суми договору за посвідчення договору купівлі-продажу, страхування предмету іпотеки, проценти за користування кредитом,

страхування життя позичальника,

В зв'язку з цим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Який саме підпункт Кодексу застосовується при наданні податкової знижки, а саме:

п.п. 166.3.1 – проценти за іпотекою;

п.п. 166.3.8 – витрати на придбання доступного житла, погашення кредиту та проценти)?

2. Чи є обов’язковою вимога бути прописаною (зареєстрованою) у квартирі для отримання податкової знижки, чи може статус внутрішньопереміщеної особи (далі – ВПО) бути достатнім підтвердженням фактичного проживання/використання житла для цілей отримання податкової знижки, якщо реєстрація місця проживання не проведена?

3. Які саме витрати дозволяється включати до податкової знижки у межах програми Держмолодьжитло?

4. Який вичерпний перелік документів необхідно подати до декларації для отримання податкової знижки?

5. Чи є достатнім підтвердженням права на податкову знижку подання таких документів, як електронні банківські квитанції про сплату та завірений банком графік погашення кредиту, в якому зазначено структуру платежів (сума процентів, сума погашення тіла кредиту, дата та призначення платежу)?

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями доступне
житло – це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Пунктом 3 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 819) передбачено, що забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:

30 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;

50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пп. 19 і 20 частини першої ст. 6, пп. 10 – 14 частини другої ст. 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого п. 1 ст. 10 Закону України від 22 жовтня
1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями.

При цьому відповідно до частини одинадцятої ст. 4 Закону № 800 умови здешевлення вартості будівництва доступного житла створюються шляхом зменшення податкового навантаження на громадян через поширення механізму податкового кредиту на видатки, понесені ними для будівництва (придбання) доступного житла.

Разом з тим, особливості реалізації права молоді на забезпечення житлом визначено ст. 16 Закону України від 27 квітня 2021 року № 1414-ІХ «Про основні засади молодіжної політики» (далі – Закон № 1414).

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Кодексу.

Так, п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Кодексу встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року
(п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Відповідно до п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема:

частину суми процентів сплачених таким платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Кодексу
(п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу);

суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу).

Щодо першого питання

Якщо квартира придбавалася в рамках реалізації права молоді на забезпечення житлом у порядку, визначеному Законом № 1414, то норми, встановлені п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, не застосовуються.

Щодо другого та третього питань

        Згідно з п. 175.1 ст. 175 Кодексу платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Таким чином, з метою застосування положень п.п. 166.3.1 п.163.3 ст.166 Кодексу платник податків має право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначаються згідно зі ст. 175 Кодексу.  Таке право виникає у разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, незалежно від статусу внутрішньопереміщеної особи.

        Щодо четвертого та п’ятого питань

        До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1                               п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

        Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу.

        У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу ).

При цьому перевірити факт оплати державних послуг або інших послуг по коду квитанції дозволяє Державний сервіс перевірки квитанцій (https://check.gov.ua).

Враховуючи положення Кодексу платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжна інструкція банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.