Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.01.2026 р. № 200/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо визначення статусу земельної ділянки, наданої гірничодобувному підприємству для видобування корисних копалин та  розробки родовищ корисних копалин (далі – Ділянка), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство без наведення у зверненні фактичних обставин, посилаючись на норми чинного законодавства запитує: 1) що є підтвердженням статусу Ділянки у розумінні Кодексу враховуючи той факт, що Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821 та наведений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (зі змінами) (далі – Класифікатор), не містить такого виду цільового призначення як земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин; 2) чи відповідає цільове призначення: розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами (код 11.01 згідно з Класифікатором), статусу Ділянки в розумінні Кодексу; 3) чи розповсюджуються умови оподаткування Ділянки, передбачені Кодексом на загальні межі (згідно з відомостями з Державного земельного кадастру, далі – Кадастр) земельної ділянки з видом цільового призначення 11.01  Класифікатора, або на частину площі такої земельної ділянки, де  розміщена свердловина / під’їзні шляхи / споруди Товариства? Якщо на  частину площі – які документи є підтвердженням статусу землі, як Ділянки та її площі.

Щодо питання 1 – 3

Обсяг та зміст наданої у зверненні інформації про об’єкт земельних відносин є  недостатнім для з’ясування всіх обставин справи, оскільки не надано копій витягів з Державного реєстру речових прав, із Кадастру, договорів оренди землі, спеціальних дозволів на користування надрами (далі – Дозволи) тощо, тому  Товариству надається роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

Джерелом відомостей щодо кожної окремої земельної ділянки, у тому числі цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), склад угідь із зазначенням контурів, інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про  земельну ділянку, є Державний земельний кадастр (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон)), держателем якого є  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (далі – Держгеокадастр) (частина друга статті 6 Закону).

Питання щодо ідентифікації категорії та коду виду цільового призначення Ділянок належать до компетенції Держгеокадастра.

Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 Кодексу (пункт 284.4 статті 284 Кодексу).

Отже, положення пункту 284.4 статті 284 Кодексу не визначають чітко вид цільового призначення земельних ділянок, щодо яких гірничодобувні підприємства мають право застосовувати особливий порядок справляння плати за  землю.

Податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються на підставі, зокрема даних: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Кадастру, інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності / користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки (пункт 286.1 статті 286 та пункт 288.1 статті 288 Кодексу).

Гірничодобувні підприємства для здійснення діяльності з видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин зобов’язані отримувати у порядку, передбаченому чинним законодавством, Дозволи, у яких вказується мета користування надрами (видобування корисних копалин, розробка корисних копалин), вид корисних копалин, місцезнаходження, площа, термін дії та інші умови користування надрами.

Отже, положення п. 284.4 ст. 284 Кодексу поширюються на підприємства,
які за своїми ознаками належать до гірничодобувних (мають землевпорядні документи, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Кадастру, Дозвіл, в яких чітко вказано, що земельні ділянки надано саме для видобування корисних копалин та/або розробки родовищ корисних копалин), а також регулярно сплачують відповідно статті 252 Кодексу рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

При цьому, особливий порядок справляння плати за землю, визначений у пункті 284.4 статті 284 Кодексу, поширюється не на всі земельні ділянки, які є у користуванні гірничодобувних підприємств, а лише на ті, що надані їм для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин (подібні висновки викладені у постанові Верховного суду від  09.04.2024 у справі №  925/1280/21).

Разом з цим, положення пункту 284.4 статті 284 Кодексу поширюються на всю площу Ділянки з кодом 11.01 виду цільового призначення за Класифікатором, де розміщена свердловина / під’їзні шляхи / споруди гірничодобувного підприємства, тільки у разі, якщо площа такої Ділянки розташована у межах території, визначеної у Дозволі.

Також зауважуємо, якщо у Дозволах гірничодобувних підприємств визначено мету користування надрами – геологічне вивчення надр корисних копалин, то для таких підприємств не вбачається підстав щодо застосування положень пункту 284.4 статті 284 Кодексу.

Водночас, оскільки контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству доцільно звернутися до власників Ділянок – органів місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, мають право передавати у власність або користування земельні ділянки, з питання приведення у відповідність до вимог земельного законодавства землевпорядну документацію щодо Ділянок, в якій буде чітко вказано, що земельні ділянки надано саме для видобування корисних копалин та/або розробки родовищ корисних копалин.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.