Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.01.2026 р. № 214/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «________» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій із відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Товариство є платником податку на прибуток підприємств та здійснює ведення бухгалтерського обліку за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

 Товариство володіє 100 відсотками корпоративних прав у статутному капіталі іншого товариства з обмеженою відповідальністю (далі –              Товариство 2). Такі інвестиції обліковуються Товариством у  бухгалтерському обліку за методом участі в капіталі. При цьому теперішня балансова вартість інвестиції у бухгалтерському обліку Товариства відрізняється від первісної собівартості інвестиції на дату її придбання Товариством за рахунок переоцінки Товариством 2 його активів.

Товариством – інвестором планується відчуження корпоративних прав Товариства 2 – емітента шляхом їх внесення у статутний капітал Товариства 3 або шляхом продажу.

У зв’язку із викладеним вище платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:

1. Який порядок оподаткування податком на прибуток підприємств у Товариства – інвестора операції із відчуження корпоративних прав у статутному капіталі Товариства 2 (емітента), які обліковуються за методом участі в капіталі у інвестора?

2. Чи передбачено Кодексом різниці для коригування фінансового результату до оподаткування за операцією з відчуження корпоративних прав, що у Товариства – інвестора обліковуються за методом участі в капіталі, за яким теперішня балансова вартість інвестиції у бухгалтерському обліку відрізняється від первісної собівартості інвестиції на дату її придбання?

Щодо запитань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції – це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Фінансовими інвестиціями, як встановлено абзацом першим п.п. «б»              п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Корпоративні права  –  права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). 

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються, зокрема, різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів у порядку, встановленому п. 141.2 ст. 141 Кодексу..

При цьому Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями між резидентами України з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі та отримання відповідної компенсації за них.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання бухгалтерського обліку підприємством операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас підпунктом 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Крім того, згідно з п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).