Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.01.2026 р. № 224/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

                                                        

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Компанії, що здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, реалізують подарункові сертифікати, які дають право їх          пред’явникам отримати раніше оплачений товар на суму, що не перевищує номіналу сертифіката, також можливе отримання товарів на суму, що перевищує номінал, з відповідною доплатою.

Враховуючи вищевикладене, Спілка просить надати роз’яснення з питань:

1) який код УКТ ЗЕД необхідно вказувати в податкові накладній при продажі подарункових сертифікатів та при оплаті товарів подарунковим сертифікатом?

2) чи потрібно на продаж подарункового сертифікату податкову накладну складати за загальним правилом «першої події» із зазначенням коду УКТ ЗЕД?

3) чи можна в податковій накладній на продаж подарункових сертифікатів зазначити код УКТ ЗЕД «4911 Інша друкована продукція, включаючи друковані репродукції та фотографії»?

4) чи можна в податковій накладній на продаж подарункових сертифікатів зазначити код УКТ ЗЕД  «4821 Етикетки та ярлики з паперу або картону будь-які, надруковані або ненадруковані»?

5) чи повинне підприємство роздрібної торгівлі на дату передачі покупцю-кінцевому споживачу неплатнику ПДВ в обмін на подарунковий сертифікат складати розрахунок коригування до податкової накладної на продаж сертифікату та формувати податкову накладну за щоденними підсумками операцій на товар який переданий в обмін на подарунковий сертифікат?

6) чи буде мати право на податковий кредит юридична особа (платник ПДВ), яка придбала сертифікати для їх подальшого розповсюдження кінцевим споживачам?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1  статті 44 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

Порядок складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) визначено статтями 201 та 192 ПКУ розділу V ПКУ та регламентовано Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015           № 1307 (далі - Порядок № 1307).

Пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Тобто постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН на покупця, який є безпосереднім отримувачем подарункового сертифікату.

У такій податковій накладній зазначається код згідно з УКТ ЗЕД та номенклатура безпосередньо подарункового сертифікату.

В той же час на дату фактичного отримання Отримувачем товарів в обмін на подарунковий сертифікат («друга подія») номенклатура та код товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначені у вищевказаній податковій накладній, виправляються шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної, в якому:

зі знаком « – » зазначаються показники щодо номенклатури та коду згідно з УКТ ЗЕД подарункового сертифіката. При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов'язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється);

зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів, що додаються (нові товарні позиції) товарів, які фактично придбаваються за рахунок такого сертифіката. У графі 1 розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.

При цьому у розрахунку коригування до податкової накладної зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Водночас, якщо вартість товару, що оплачується подарунковим сертифікатом, перевищує вартість подарункового сертифіката, то різниця між вартістю такого товару та вартістю подарункового сертифіката, яка оплачується покупцем додатково, відображається у податковій накладній, яка складається на дату фактичного отримання товару з використанням подарункового сертифіката.

Якщо вартість товару, що оплачується подарунковим сертифікатом, менше вартості подарункового сертифіката, то різниця між вартістю такого товару та вартістю подарункового сертифіката покупцю не повертається, а тому вважається, що товар продано за вартістю, що дорівнює вартості подарункового сертифіката. При цьому податкові зобов'язання, сформовані на дату реалізації подарункового сертифіката («перша подія»), не коригуються.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-6

У ситуації, описаній у зверненні, з метою оподаткування ПДВ операція з продажу подарункового сертифіката є операцією з постачання товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню на загальних підставах. За операцією з продажу (постачання) подарункового сертифіката податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на дату першої події, визначеної відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ (або на дату передачі продавцем сертифіката покупцю, або на дату оплати покупцем такого сертифікату). На таку дату продавець зобов'язаний скласти податкову накладну на покупця подарункового сертифіката із зазначенням номенклатури товару, яка відповідає номенклатурі такого подарункового сертифіката, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У разі передачі продавцем споживачу товарів в обмін на подарунковий сертифікат номенклатура товару, зазначена у вищевказаній податковій накладній, змінюється, отже виникають підстави для складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної на зміну номенклатури.

Для покупця подарункового сертифікату податкова накладна, складена у вищезазначеному порядку та зареєстрована в ЄРПН, з урахуванням розрахунку коригування на зміну номенклатури товарів/послуг, складеного до неї та зареєстрованого в ЄРПН, є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування, до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).

Щодо визначення коду згідно з УКТ ЗЕД, за яким необхідно класифікувати ті, чи інші товари, ДПС рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції); зокрема здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).

Отже, за умови дотримання вимог, визначених в пункті 201.4 статті 201 розділу V ПКУ, платником ПДВ (постачальником) може бути складена податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна, не була складена на такі операції).

Водночас питання, порушені у зверненні, стосуються не безпосередньо Спілки, а інших суб’єктів господарювання, які мають право самостійно звернутися до контролюючого органу з метою отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням оформленим згідно з вимогами пункту 52.1 статті 52 розділу II ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.