Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.01.2026 р. № 266/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо компенсації, передбаченої положеннями п.п. 69.42 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись статтею 52 Кодексу, у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 09.09.2025 з іншою юридичною особою (далі – Продавець), є власником об’єкта нерухомості (будівля за адресою: м. Київ, вул. Карпатської Січі, 87 А)
(далі – Об’єкт).

На підставі чинного договору оренди землі від  ХХ.ХХ.ХХХХ ВВЕ ХХХХХХ(далі – Договір), укладеного між органом місцевого самоврядування та іншою юридичною особою (далі – Орендар), орендну плату за земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер 0000000000:00:000:0000), на якій розташований Об’єкт (далі – Ділянка), продовжує сплачувати Орендар.

Товариство, як новий власник Об’єкта, вживає заходів щодо переукладання з  органом місцевого самоврядування договору оренди Ділянки (подана заява на розроблення технічної документації із землеустрою).

Товариство, посилаючись на вимоги підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу  10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, запитує: 1) чи може Товариство компенсувати Орендарю сплачені останнім суми орендної плати за землю на підставі чинного Договору та яким чином отримати висновок контролюючого органу щодо сум компенсації; 2) чи нараховується на суму сплаченої компенсації ПДВ (якщо така компенсація можлива).

Щодо питань 1 – 2

Згідно з абзацом восьмим підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, якщо обов’язок внесення плати за землю перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, сума внесеної плати за землю за  зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за  висновком контролюючого органу про таку суму.

Статтею 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), що  розміщений на ній.

Зокрема, у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна
(жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у  користуванні на праві оренди у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта. При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім  багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (частини четверта та сьома статті 120 Земельного кодексу).

Проте попереднім власником Об’єкта є Продавець, а не Орендар Ділянки, тому відповідно до положень частини четвертої статті 120 Земельного кодексу у Товариства не вбачається підстав щодо переходу прав оренди на Ділянку у зв’язку з набуттям прав власності на Об’єкт.

Водночас частина дев’ята статті 120 Земельного кодексу регламентує, що вимоги частин четвертої та сьомої статті 120 Земельного кодексу не поширюються на випадок переходу, зокрема права оренди на земельну ділянку, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна (жилий будинок, інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала в оренді у відчужувача (попереднього власника) об’єкта нерухомого майна (жилого будинку, іншої будівлі або споруди), об’єкта незавершеного будівництва.

Об’єктом оподаткування платою за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (стаття 288 Кодексу).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон)).

Отже, обов’язок щодо внесення плати за землю, зокрема орендної плати, переходить до нового власника Об’єкта після державної реєстрації ним права користування земельною ділянкою.

До моменту державної реєстрації припинення права користування ділянкою відповідно до Закону, платником орендної плати залишається згідно з Договором її Орендар.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Оскільки Товариство є власником Об’єкта, що розташований на Ділянці, права на яку у Товариства не оформлені, то свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі Товариство має  реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через Орендаря,
який є користувачем Ділянки. Проте така плата Орендарю за користування Ділянкою не є податковим платежем.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію