Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.01.2026 р. № 316/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

                                                  

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця (    ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку 3 група 5 відсотків. У жовтні 2025 року між платником та фізичною особою – підприємцем другої групи було укладено Договір комісії на реалізацію товару. У межах даного Договору платник виступає комісіонером. У листопаді, платник укладає Договір поставки з благодійним фондом на поставку цього товару  кінцевому споживачу. У межах даного договору поставки платник виступає постачальником.

Крім того, платник зазначає, що Договір поставки, укладений між ним та благодійним фондом, планується виконати не повністю за рахунок комітента. Частина зобов’язань за Договором поставки буде виконана власними силами: платником самостійно реалізується (постачається) покупцю раніше придбаний товар, що є предметом Договору поставки. Фактично, частина товару, що постачається та є предметом Договору поставки, постачатиметься як власний товар, а не товар, отриманий від комітента. Оплата від покупця у межах Договору поставки – благодійного фонду, надходитиме на поточний рахунок платника.    

Враховуючи викладене, платник податків просить роз’яснити:

1. Визначення доходу платника як Комісіонера за частиною поставки, що здійснюється за Договором комісії.

1.1 Чи є доходом платника лише комісійна винагорода, передбачена договором комісії?

1.2 Чи не включаються до доходу платника кошти, що надходять на його поточний рахунок у складі повної оплати від покупця за Договором поставки, але підлягають подальшому перерахуванню комітенту?

2. Визначення доходу  за частиною поставки, яку платник виконує самостійно.

2.1 Чи визначається доходом платника  вся сума, отримана за поставку  тієї частини товару, що придбана та поставлена платником самостійно?

3. Розмежування доходів за двома видами операцій.

3.1 Який порядок документального підтвердження розподілу отриманої оплати на:

- суму, що підлягає перерахуванню комітенту?

- суму, що є доходом платника як продавця власного товару?

3.2 Чи допускається, що оплата згідно Договору поставки надходить одним платежем, а розподіл здійснюється комісіонером самостійно за власними внутрішніми документами?

4.Податкові наслідки  перерахування коштів комітенту.

4.1 Чи не вважатиметься доходом платника сума, перерахована комітенту після продажу товару?

4.2  Які підтверджуючі документи необхідні для виключення такої суми з доходу?

5. Чи не можу змішане виконання поставки (частина -  комісійна,
частина – як власна господарська діяльність) бути підставою для визнання всієї операції такою, що суперечить умовам перебування на спрощеній системі оподаткування?

6. Чи вважаються кошти, отримані платником від благодійного фонду за ту частину товару, що належить комітенту, доходом платника як постачальника, чи вони є коштами, отриманими  в межах договору комісії, тобто транзитними та такими, що не включаються до доходу відповідно до      п. 292.4 ст.  292 Кодексу?

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну
(ст. 1012 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Крім того, згідно з частиною першою ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Частиною першою ст. 901 ЦКУ визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1
розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)
(п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право укладати договори комісії та отримувати комісійну винагороду від проданих товарів на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання усіх вимог, визначених п.п. 291.4 – 291.5 ст. 291 Кодексу. При цьому усі кошти за надані послуги повинні перераховуватися комісіонером безпосередньо суб’єкту господарювання, а вже суб’єкт господарювання перераховує у грошовій формі винагороду комісіонеру.

Крім того, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи –                     підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України
від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1
ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інфорамції, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді платежів за договором комісії, отриманий на поточний рахунок та/або готівкою, відображається у повному обсязі в обліку доходів та витрат, який ведеться у довільній формі, на підставі первинних документів (договір, платіжні інструкції, розрахункові документи тощо), як у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (комісіонера) так і у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (комітента).

Разом з тим до доходу, який відображається у податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця включається:

комісіонером - сума винагороди, а таком сума доходу, отримана від продажу власного товару;

комітентом – уся сума коштів, отримана за договором комісії, на підставі первинних документів, тобто з урахуванням суми винагороди, яка самостійно утримана фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (комісіонером).

Одночасно зауважуємо, що правомірність укладання змішаного договору поставки товару, а саме товару, отриманого від комітента, та власного товару, що призводить до отримання єдиного платежу, доцільно звернутися до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерства юстиції України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).