Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.01.2026 р. № 322/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків – покупець повідомив, що постачальником у видаткових накладних код УКТ ЗЕД зазначається у складі найменування товару (окремої графи для зазначення коду УКТ ЗЕД видатковою накладною не передбачено), тоді як у податкових накладних код УКТ ЗЕД зазначається в окремій графі.

З огляду на викладене платник податку – покупець просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи має право покупець включити суми ПДВ до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних
(далі – ЄРПН), в яких код УКТ ЗЕД зазначено в окремій графі, тоді як у первинних документах (видаткових накладних) код УКТ ЗЕД зазначено у складі найменування товару?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (частина друга статті 6 Закону № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в зареєстрованій в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «л» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, одним із яких є код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім  коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

Пунктом 16 Порядку № 1307 визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, до розділу А (рядки I - XII) – узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна.

Дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД вносяться до графи 3.1 розділу Б податкової накладної. Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду (підпункт 2 пункту 16 Порядку № 1307).

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 Кодексу і регламентуються Порядком № 1307, правила складання (оформлення) первинних (бухгалтерських) документів – іншими нормативно-правовими актами, отже їх форма та порядок заповнення є різними.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця (отримувача) товарів на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН постачальником таких товарів, дані якої відповідають належним чином складеним за фактом здійснення господарської операції з постачання таких товарів первинним (бухгалтерським) документам.

З питання складання (оформлення) первинних (бухгалтерських) документів за господарськими операціями, що здійснюються суб’єктами господарювання, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу).