Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.01.2026 р. № 325/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення селянського фермерського господарства (далі – Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, у 2024 році між Господарством та громадянином укладено договір купівлі – продажу земельної ділянки, відповідно до якого здійснено не повний розрахунок, а сплачено
10 відсотків вартості, тому право власності не перейшло повністю до покупця. На земельну ділянку накладено обтяження, що унеможливлює повне розпорядження нею до завершення розрахунків. Фактично користувачем та утримувачем ділянки продовжує бути Господарство. У січні 2025 року Господарство подало податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) з розрахунком МПЗ та самостійно нарахувало МПЗ за зазначену земельну ділянку в повному обсязі та сплатило. Одночасно контролюючим органом ДПС було нараховано МПЗ фізичній особі, тобто МПЗ нараховано юридичній і фізичній особі за одну земельну ділянку.

Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо вирішення даного питання, де потрібно скасувати МПЗ

 

Щодо зазначеного питання.

Обсяг та зміст наданої у зверненні інформації про об’єкти оподаткування – земельні ділянки (відсутні копія договору купівлі - продажу земельної ділянки, витяг із Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інше) є недостатнім для з’ясування усіх обставин справи та надання чіткої відповіді.

У зв’язку з цим надаємо роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, які належать до компетенції ДПС.   

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу далі – МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік
(пп. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Згідно п. 38¹.3 ст. 38¹ Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому, нормами п. 38¹.4 ст.38¹ Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Пунктом 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Розрахунок загального МПЗ для платників єдиного податку четвертої групи здійснюється у додатку МПЗ до Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями, за звітний (податковий) рік та є її невід'ємною частиною.

Особливості визначення загального МПЗ платників податку фізичних осіб – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь регулюється п. 170.14 ст. 170 розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу.

Так, відповідно до пп. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Кодексу для платників
податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.

Згідно з пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Таким чином, якщо по договору купівлі – продажу земельної ділянки від суб’єкта господарювання (Господарства) право власності на земельну ділянку перейшло до фізичної особи і за умови державної реєстрації переходу такого права, то фізична особа – власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення є платником МПЗ, яке нараховується їй контролюючим органом за місцем її податкової адреси.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).