Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.01.2026 р. № 334/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство (резидент Дія Сіті, платник ПДВ) здійснює діяльність у сфері інформаційних технологій (зокрема, кібербезпеки) та надає послуги з неформальної освіти за спеціальностями, які відповідають визначеним у  підпункті 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, а саме кібербезпека, комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, та які надаються у дистанційному (онлайн) форматі, зокрема: онлайн-семінари та вебінари, доступ до онлайн-платформи для проходження курсів, практичні модулі з лабораторними завданнями. У подальшому Товариство планує залучати студентів вищих навчальних закладів до проходження практики з використанням таких модулів як неформальної освіти без видачі кваліфікаційних документів, дипломів чи сертифікатів державного зразка.

При цьому, Товариство не є закладом освіти, який надає освітні послуги у межах рівнів освіти, визначених статтею 10 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-УІП «Про освіту» зі змінами (далі – Закон № 2145), а надає послуги з неформальної освіти, отже не здійснює освітню діяльність, яка підлягає ліцензуванню.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) чи правильно розуміє Товариство, що операції платника податку – резидента Дія Сіті з надання послуг з неформальної освіти в дистанційному форматі без видачі документа державного зразка (онлайн-семінари, доступ до онлайн-платформи, практичні модулі з лабораторними завданнями у сфері кібербезпеки), обсяг яких перевищує половину загального обсягу операцій платника податку, не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункті 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ;

2) чи правильно розуміє Товариство, що для застосування пільги згідно з підпунктом 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ при здійсненні платником податку (основним видом діяльності якого є 85.59 Інші види освіти н.в.і.у.) зазначених у зверненні операцій з надання послуг з неформальної освіти, обсяг яких перевищує половину загального обсягу операцій платника податку, не потрібна наявна ліцензія на здійснення діяльності у сфері вищої, фахової, передвищої чи професійно-технічної освіти;

3) які первинні документи повинно мати Товариство для підтвердження  застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ зазначених у зверненні операцій;

4) чи вважається достатньою підставою для застосування пільги при здійсненні зазначених у зверненні операцій відповідність тематики освітніх продуктів  переліку спеціальностей, визначених підпунктом 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 3 ЦКУ загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 91 ЦКУ юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, визначено Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами (далі – Закон № 1667).

Статтею 1 Закону № 1667 встановлено, що резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім вимогам Дія Сіті, перелік яких наведено у частині першій статті 5 розділу ІІ Закону № 1667, яка, зокрема, здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою зазначеної статті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі.

До видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті належить, зокрема, освітня діяльність у галузі інформаційних технологій, у тому числі надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями як комп'ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп'ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також надання інших видів освіти, а саме: навчання комп'ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп'ютерні ігри, навчання бізнес аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробці документації (частина четверта статті 5 розділу ІІ Закону № 1667).

Перелік юридичних осіб, які не можуть бути резидентом Дія Сіті наведено у частині другій статті 5 розділу ІІ Закону № 1667.

Відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулюються Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» зі змінами (далі – Закон № 2145).

Частиною першою статті 1 Закону № 2145 визначено, що освітня послуга – комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання; суб’єкт освітньої діяльності – фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація, громадське об’єднання), що провадить освітню діяльність.

Юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи – підприємця) (частина перша статті 22 розділу III Закону № 2145).

Частиною другою статті 43 розділу V Закону № 2145 передбачено, що освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 4

Від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються операції з постачання платником податку – резидентом Дія Сіті освітніх послуг шляхом надання доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет за спеціальностями/напрямами, перелік яких визначено у зазначеному вище підпункті, незалежно від розміру частки таких операцій в загальному обсязі операцій платника податку та від того, чи видається при наданні таких послуг той чи інший документ державного зразка.

Для цілей застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого підпунктом 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, платник ПДВ – резидент Дія Сіті, який надає послуги з надання інших видів освіти, перелік яких визначено у вказаному підпункті ПКУ, повинен мати ліценцію для надання таких освітніх послуг та бути закладом освіти, якщо послуги, що надаються підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства та можуть надаватись лише закладом освіти.

Якщо освітні послуги, які надаються резидентом Дія Сіті, не підпадають під обов’язкове ліцензування, то у разі відповідності операцій платника податку з постачання таких послуг вимогам, встановленим підпунктом 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції підлягають звільненню від оподаткування ПДВ без наявності ліцензії.

З питання необхідності отримання резидентом Дія Сіті відповідної ліцензії для надання тих, чи інших освітніх послуг ДПС рекомендує звернутися до Міністерства освіти і науки України.

Щодо можливості застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого підпунктом 197.1.33 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, лише платником податку – резидентом Дія Сіті, основним видом діяльності якого є освітня діяльність та надання таких послуг, то ДПС інформує, що норми такого підпункту ПКУ не містять такої вимоги.

З питання складання первинних документів за господарськими операціями, що здійснюються суб’єктом господарювання, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).