Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2026 р. № 337/ІПК/16-31-24-04-07

Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства в частині розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та керуючись ст. 52 глави 3 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПК України), в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що 27.09.2024 платник збільшив статутний капітал ТОВ … за рахунок негрошового вкладу – двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення (цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля), а саме:

земельної ділянки кадастровий номер …, площею 7,15 га; (№ відомостей про речове право …)

земельної ділянки кадастровий номер …, площею 7,15 га; (№ відомостей про речове право …)

Загальна площа – 14,30 га. Право власності за ТОВ … на зазначені земельні ділянки зареєстровано ….

ТОВ … сплатило МПЗ у розмірі 1400 грн за 1 га відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПК України, який встановлює, що: «...сума мінімального податкового зобов’язання, визначена підпунктами п.п. 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПК України, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50
відсотків, – 1400 грн з 1 гектара, у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан...»

Разом із тим, платнику податковим органом також визначено та нараховано МПЗ у повному річному розмірі за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з тлумачення, що сума 1400 грн за 1 га застосовується незалежно від кількості місяців володіння земельною ділянкою упродовж відповідного року.

У результаті цього за одну й ту саму земельну ділянку фактично нараховано та стягнено МПЗ у подвійному розмірі:

як з юридичної особи (ТОВ … після державної реєстрації права власності на земельні ділянки у вересні 2024 року, так і з попереднього власника – фізичній особі, що був власником земельних ділянок до вересня 2024 року.

Нормами п. 38¹.4 ст. 38¹ ПК України визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов'язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов'язання кожного з таких власників або користувачів.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є правомірним одночасне нарахування МПЗ як фізичній особі – попередньому власнику земельних ділянок за повний рік, так і юридичній
   особі – ТОВ …, після набуття права власності у вересні
   2024 році та державної реєстрації переходу права власності у вересні 2024 року?
2. Який порядок визначення МПЗ у 2024 році у випадку переходу права власності на земельну ділянку впродовж календарного року із врахуванням що воєнний стан не припинено та не скасовано?
3. Чи підлягає МПЗ пропорційному розрахунку залежно від кількості місяців володіння земельною ділянкою кожним із власників у 2024 році?

Щодо питання 1 – 3 повідомляємо наступне.

Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені
п. 141.9 ст. 141 ПК України.

Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПК України платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими п.п. 38¹.1.1, 38¹. 1.1.2  п. 38¹.1. ст. 38¹ ПК України та зазначається у Додатку МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.

Згідно з п.п. 38¹.1.1 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПК України МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Підпунктом 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПК України визначено, що МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО х S х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

При цьому Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України п. 74, яким, установлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПК України, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹ 1. ст. 38¹ ПК України).

Згідно з абзацом першим п. 38¹.4 ст. 38¹ ПК України у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов'язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов'язання кожного з таких власників або користувачів.

Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Отже, у разі якщо набуття права власності або право користування на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, здійснювалось за умови державної реєстрації таких прав, то для розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена/не проведена, враховується період, починаючи з місяця, в якому платник набув право власності, оренди, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) на земельну ділянку (далі – право власності). При цьому, незалежно від того, що набуття права власності відбулося в середині (наприкінці) місяця, для розрахунку МПЗ враховується повний місяць.

Для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис).

При цьому, законодавством встановлено, що незалежно від кількості місяців, протягом яких у платника податку земельні ділянки перебували у власності (користуванні) розрахована сума МПЗ не може становити менше ніж 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розд. II ПК України).