Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2026 р. № 342/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Товариство) (…), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що працівник розрахувався з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи за послуги мийки корпоративною карткою Товариства на загальній системі оподаткування.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи потрібно Товариству відображати розрахунки з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи при здійсненні за допомогою корпоративної картки у Додатку 4ДФ зведеного звіту з кодом «157»?

Загальні засади функціонування платіжного ринку, відносини у сфері надання платіжних послуг користувачам регулюються Конституцією України, Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591), іншими законами України та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 56 частини першої ст. 1 Закону № 1591 платіжна картка – це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

При цьому електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом (п. 13 частини першої ст. 1 Закону № 1591).

Порядок емісії/еквайрингу платіжних інструментів та здійснення розрахунків з їх використанням визначено постановою Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі – Положення № 164).

Відповідно до п. 22 розділу ІІ Положення № 164 емітент має право надавати користувачам для ініціювання платіжних та/або інших операцій:

1) для власних потреб фізичних осіб - особисті платіжні інструменти;

2) для потреб господарської / підприємницької / незалежної професійної діяльності - корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зодов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Порядок заповнення показників Додатка 4ДФ до Розрахунку, визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Враховуючи викладене, оскільки фізична особа – працівник розрахувалося з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи за послуги мийки корпоративним (бізнесовим) платіжним інструментом, власником якого є Товариство, то таке Товариство зобов’язане відобразити у Додатку 4ДФ до Розрахунку дохід у вигляді вартості наданих послуг під ознакою «157».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.