Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2026 р. № 377/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (продавець) планує здійснювати діяльність з продажу транспортних засобів. У межах такої діяльності Товариство здійснюватиме підбір автомобілів на аукціонних майданчиках інших країн, їх придбання з аукціону та ввезення на митну територію України з метою подальшого продажу. Зазначена діяльність передбачає:

укладення попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу
(далі – попередній договір), згідно з яким фізична особа – покупець (клієнт) сплачує Товариству забезпечувальний платіж, який виконує виключно функцію забезпечення зобов’язань за договором, не є оплатою вартості товарів/послуг та підлягає поверненню покупцю після виконання ним зобов’язань;

підбір Товариством на аукціонних майданчиках транспортного засобу відповідно до заявлених клієнтом критеріїв та придбання Товариством такого транспортного засобу з аукціону;

укладення між Товариством та клієнтом, після придбання Товариством транспортного засобу з аукціону, основного договору купівлі-продажу транспортного засобу (далі – основний договір), згідно з умовами якого клієнт сплачує вартість транспортного засобу.

Також попереднім договором передбачено можливість зміни напряму використання забезпечувального платежу шляхом його спрямування в рахунок оплати вартості транспортного засобу, про що має бути зазначено у основному договорі.

Водночас згідно з умовами попереднього договору, проєкт якого додано до звернення, транспортний засіб буде придбано продавцем під замовлення покупця за умови оплати ціни транспортного засобу покупцем. У разі несвоєчасної оплати покупцем продавець утримує штраф, нарахований аукціоном за прострочення оплати, із суми забезпечувального платежу, яка складає близько 10 відсотків вартості транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи виникають у Товариства в описаній у зверненні ситуації при отриманні від клієнта забезпечувального платежу податкові зобовʼязання з ПДВ та обовʼязок щодо складання податкової накладної;

2) чи включаються такі кошти до бази оподаткування ПДВ до моменту зміни напряму їх використання відповідно до умов основного договору;

3) чи виникають у Товариства податкові зобовʼязання з ПДВ та обовʼязок щодо складання податкової накладної лише після зміни напряму використання забезпечувального платежу;

4) чи є операція з отримання забезпечувального платежу операцією з постачання товарів та чи формується за нею обʼєкт оподаткування ПДВ до дати зміни  напряму використання забезпечувального платежу?

Разом з тим надана у зверненні інформація не дає змоги чітко ідентифікувати порядок здійснення розрахунків за операцією з постачання транспортного засобу Товариством клієнту (оскільки у зверненні зазначено, що клієнт сплачує вартість транспортного засобу після укладення основного договору (тобто після придбання Товариством транспортного засобу з аукціону), водночас попереднім договором передбачено, що транспортний засіб буде придбано продавцем під замовлення покупця за умови оплати ціни транспортного засобу покупцем). У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу I ПКУ).

Правові основи укладення договорів купівлі-продажу регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 6 ЦКУ сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 656 ЦКУ визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Щодо питань 1, 2, 4

Відповідно до вимог ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції постачальника - платника ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, а не операції з отримання забезпечувального платежу.

У разі якщо умовами договору купівлі-продажу транспортного засобу передбачено, що забезпечувальний платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення належного виконання покупцем договірних зобов'язань, не є оплатою вартості товарів/послуг та підлягає поверненню покупцеві після виконання ним умов договору, то така сума забезпечувального платежу не збільшує базу оподаткування ПДВ у Товариства при отриманні коштів від покупця. Податкові зобов'язання Товариством при отриманні такого забезпечувального платежу не визначаються та, відповідно, податкова накладна на суму таких отриманих як забезпечувальний платіж коштів не складається.

Щодо питання 3

Якщо відповідно до умов договору забезпечувальний платіж змінює свій статус і зараховується в рахунок оплати за товари/послуги, то відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ у Товариства на дату оформлення документа, який засвідчує факт такого зарахування (якщо це є першою подією за операцією) виникають податкові зобов’язання з ПДВ, а сума забезпечувального платежу включається до бази оподаткування ПДВ відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).