Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2026 р. № 389/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства… (далі – Звернення) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), і керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство проінформувало, що має у власності об’єкти нерухомості, які віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, частину яких здає в оренду.

Товариство зазначило, що в 2024-2025 роках надавало послуги з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування сільськогосподарського призначення, послуги з ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів, здавало в оренду машини, устаткування, власне та орендоване нерухоме майно, експортувало зерно.

Товариство запитує: 1) чи має право Товариство застосовувати положення підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (далі – підпункт «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу) стосовно площ об’єктів нерухомості, які не надає в оренду; 2) які ставки Податку та які пільги встановлені на відповідній території на 2024 рік та 2025 рік; 3) яку ставку Податку має застосовувати Товариство, якщо згідно «Зведеної інформації про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків і зборів, а також про встановлені податкові пільги, які будуть діяти у 2025 році», розміщеної на сайті tax.gov.ua (далі – Зведена інформація), по класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» ставка Податку 0 відсотків; 4) яку ставку Податку має застосовувати Товариство, якщо згідно Зведеної інформації по класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» ставка Податку 0 відсотків, але частина споруди здається в оренду.

Щодо питання 1

Порядок нарахування та сплати Податку врегульовано у статті 266 Кодексу.

Базою оподаткування Податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

База оподаткування Податком об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Отже для права застосування норми, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:

бути сільськогосподарським товаровиробником;

бути власником будівель та споруд, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора;

будівлі та споруди використовуються за призначенням у господарській діяльності Товариства саме як сільськогосподарського товаровиробника;

будівлі та споруди (в т.ч. їх частки) не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Визначення та кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – наказ № 457).

У розділі 4 «Терміни та визначення понять» наказу № 457 визначено терміни «основний вид економічної діяльності» та «другорядні види економічної діяльності»:

основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій);

другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 галузь сільського господарства відноситься до секції «А».

Для застосування положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу Товариство має позиціонуватися, як сільськогосподарський товаровиробник, тобто основний вид діяльності має класифікуватися у секції «А» КВЕД ДК 009:2010.

Згідно з пунктом 92 підрозділу 3.4 розділу 3 «Правила класифікації економічної діяльності та одиниць» Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (зі змінами) (далі – Методологічні пояснення), визначено, що у галузі сільського господарства найбільш коректним замінником показника доданої вартості є показник «кількість відпрацьованого часу».

Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства визначено КВЕД 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві»», який класифікується у секції А «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» ДК 009:2010.

Водночас згідно з додатком до Методологічних пояснень діяльність, яку здійснювало Товариство у 2024-2025 роках, не відноситься до секції «А» КВЕД ДК 009:2010.

Слід зазначити, що діяльність з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування, у тому числі сількогосподарського призначення є окремим видом господарської діяльності, що класифікується в інших секціях ДК 009:2010.

Отже види діяльності, які здійснювало Товариство, за своєю економічною суттю не пов’язані з вирощуванням та одержанням продукції рослинництва та тваринництва, тому Товариство не можна ідентифікувати, як сільськогосподарський товаровиробник, який переважну кількість часу витрачає на сільськогосподарську діяльність.

Згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності … (далі – Витяг) визначено, що Товариству на праві власності належать дві будівлі (об’єкти нерухомості), що розташовані за адресою: Житомирська область, Баранівський район, ….,  а саме:

• нежитлова будівля (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 0000000000000), загальною площею 601,5 кв.м., яка складається з будівель зерносховища (A), вагової (Б), складу (В), огорожі № 1;
• будівля зерносховища (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 0000000000000), загальною площею 603,8 кв.м., яка складається з будівлі зерноcховища (А), прибудови (а), ганку № 1, ганку № 2.

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Методика визначення головного призначення будівлі детально описана і проілюстрована у розділі 4 Класифікатора.

Підтвердженням даних щодо характеристик об’єкту нерухомості зокрема, можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дані Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості, матеріали технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, тощо.

У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на об’єкт нерухомого майна (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком.

Водночас зазначаємо, що по об’єкту такого нерухомого майна як нежитлова будівля, реєстраційний номер 0000000000000 Товариством, до звернення, не додано документів, які підтверджують віднесення (приналежності) будівлі до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати положення підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу за весь об’єкт нерухомості.

Враховуючи зазначене, у Товариства виникає обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу об’єктів нерухомості, а не за площу, яка здається в оренду, лізинг, позичку, за ставкою Податку, встановленою органом місцевого самоврядування, на підвідомчій території якого знаходяться об’єкти нерухомості.

Щодо питання 2, 3, 4

Повноваження щодо прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів та надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів надані органам місцевого самоврядування згідно з підпунктами 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 та підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, зокрема, приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг.

Згідно з даними Витягів дві будівлі (об’єкти нерухомості) розташовані на території ….. Баранівського району Житомирської області.

Відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Мінрегіону від 12 січня 2021 року № 3) (зі змінами) ….., як територіальна одиниця, входить до Баранівської територіальної громади, код за КАТОТТГ UA18080010000090720.

Ставки Податку на території Баранівської міської територіальної громади встановлені Рішенням Баранівської міської ради Житомирської області                              від 05.07.20023 № 2341 «Про встановлення місцевих податків та зборів», яке набрало чинності з 01.01.2024 (далі – Рішення).

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення (абзац другий підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

У додатку 1.1 до Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого Рішенням, визначено, що будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, які класифікуються за кодами                         1271.1-1271.8 Класифікатора ДК 018-2000, призначені для використання безпосередньо у сількогосподарській діяльності, звільнені від оподаткування відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Отже у Рішенні чітко визначено, що звільнення від Податку застосовується для будівель, які класифікуються за кодами 1271.1-1271.8 Класифікатора                            ДК 018-2000 та використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками безпосередньо у сількогосподарській діяльності.

Оскільки Товариство не відповідає критеріям сількогосподарського товаровиробника, не здійснювало діяльності пов’язаної з вирощуванням та одержанням продукції рослинництва та тваринництва та здавало частину приміщень в оренду, то у Товариства не має підстав при нарахування податкових зобов’язань з Податку застосовувати положення підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу до будівель, які віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора.

Водночас зазначаємо, що зважаючи на повноваження органів місцевого самоврядування встановлювати ставки Податку та податкові пільги, Товариству доцільно звернутися до Баранівської міської ради, за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна, для отримання інформації щодо ставки Податку для будівель та споруд, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора, які не використовуються у господарській діяльності Товариства та/або здаються в оренду, лізинг, позичку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.