Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм законодавства в частині порядку округлення вартісних показників при формуванні розрахункових документів (фіскальних чеків) програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
У зверненні Товариство звертає увагу, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами) та Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, визначають структуру даних, але не містять чіткого алгоритму округлення проміжних розрахункових значень (зокрема, суми податку за позицією) до двох знаків після коми.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Який метод округлення вартісних показників (зокрема сум ПДВ) при формуванні фіскального чека ПРРО є єдино правильним та відповідає вимогам чинного законодавства: математичне округлення (за правилами арифметики, тобто, якщо цифра більша або дорівнює 5, попередній розряд збільшується на одиницю), чи метод усічення (відкидання цифр після другого знака після коми без зміни попереднього розряду)?
2. Чи вважатиметься порушенням податкового законодавства (зокрема статті 123 Кодексу) використання методу усічення (відкидання третього знака), якщо це призводить до зменшення податкового зобов’язання в чеку на 0,01 грн, порівняно з математичним округленням?
Щодо питань 1 – 2
Пунктом 41 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», зі змінами (далі – Постанова № 25), встановлено обов’язок юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 жовтня 2025 року, якщо немає монет номіналом 10 копійок, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за такими правилами:
1) сума, що закінчується від 1 до 24 копійок заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;
2) сума, що закінчується від 25 до 49 копійок заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;
3) сума, що закінчується від 51 до 74 копійок заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;
4) сума, що закінчується від 75 до 99 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.
Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, зі змінами (далі – Положення № 13).
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення № 13 розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
після рядка 7 фіскального чека перед рядком 8 фіскального чека додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «Заокруглена знижка / заокруглена надбавка»;
в рядку 8 фіскального чека «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
При цьому до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів / послуг (підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу).
Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг.
Правила формування податкових зобов’язань та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних
(далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 та 201 Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).
Пунктом 4 Порядку № 1307 визначено, що усі графи податкової накладної, які мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 у графі 6 податкової накладної зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів / послуг, у графі 7 – ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ, у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7), у графі 11 – сума ПДВ (заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно).
Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 21).
Отже, база оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів / послуг визначається у порядку, передбаченому статтею 188 Кодексу, та обраховується шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів / послуг на їх ціну (без ПДВ). При цьому нормами Кодексу не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.
При здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку зобов’язаний на дату, визначену відповідно до статті 187 Кодексу, скласти податкову накладну, в якій вказати суму ПДВ, визначену виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої пунктом 188.1 статті 188 Кодексу, без урахування заокруглень, та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.
Кошти, отримані понад вартість поставлених товарів / послуг в результаті заокруглень згідно з Постановою № 25, до бази оподаткування ПДВ не включаються. При отриманні таких коштів податкова накладна не складається, їх сума у податковій звітності з ПДВ не відображається.
Згідно з нормами чинного законодавства, платники податку зобов’язані самостійно декларувати податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені у Кодексі.
Водночас, у разі визначення контролюючим органом суми податкового та/або іншого зобов’язання (у тому числі зменшення суми бюджетного відшкодування), контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, незалежно від причин такого заниження, до платників податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені статтею 123 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |