Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2026 р. № 403/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з вивезення товарів за межі митної території України та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує здійснювати операції з продажу товарів кінцевим споживачам – нерезидентам через інтернет-магазин з отриманням попередньої оплати від покупця через еквайера та з відправкою покупцю за межі митної території України в міжнародному поштовому або експрес-відправленні.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо наступних питань:

1) на яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ та складається податкова накладна у разі продажу товару вартістю більше 150 євро кінцевому споживачу із вивезенням такого товару за межі митної території України в міжнародному поштовому або експрес-відправленні;

2) яку ставку ПДВ зазначати у фіскальному чеку ПРРО при здійсненні продажу товару вартістю до 150 євро кінцевому споживачу – нерезиденту з попередньою оплатою іноземною платіжною карткою, якщо доставка (вивезення) товарів за межі митної території України здійснюється в міжнародному поштовому або експрес-відправленні;

3) чи зазначається у фіскальному чеку ПРРО ознака або відмітка про те, що товар призначений для експорту;

5) які документи є підтвердженням факту здійснення експортної операції з вивезення товару вартістю до 150 євро за межі митної території України в міжнародному поштовому або експрес-відправленні?

Водночас, звернення не містить інформації щодо деталей та суттєвих умов здійснення платником податку господарських операцій, крім того, у зверненні не зазначено, яким саме документом засвідчується факт перетинання митного кордону України відправлених Товариством покупцям-нерезидентам товарів: додатковим реєстром міжнародних поштових або експрес-відправлень, чи митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених у зверненні питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини шостої статті 257 розділу VIII МКУ умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються МКУ та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Загальні правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень через митний кордон України визначено статтею 233           розділу VI МКУ.

Правила декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, визначено статтею 236 розділу VI МКУ.

Так, у порядку, передбаченому статтею 236 розділу VI МКУ, допускається також поміщення у митний режим експорту товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв'язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі, якщо:

1) на товари не встановлено вивізне мито;

2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до статті 197 розділу VІ МКУ.

Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 236 розділу VI МКУ реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень є документами, що замінюють митну декларацію. Натомість зазначені положення МКУ не містять норм про те, що реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень є митними деклараціями.

Пунктом 20 частини першої статті 4 розділу I МКУ визначено, що митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених Митним кодексом для митних режимів.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).

Згідно з пунктом 2 Положення № 450 товари декларуються шляхом подання митному органу:

митної декларації за формою єдиного адміністративного документа відповідно до додатка I до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1987 року (далі – митна декларація за формою єдиного адміністративного документа);

або митної декларації М-16;

або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;

або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;

або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;

або тимчасового та/або додаткового реєстру міжнародних поштових та експрес-відправлень;

або митної декларації CN 22 чи CN 23 за формою, встановленою актами Всесвітнього поштового союзу;

або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює.

Відповідно до пункту 3 Положення № 450 митна декларація за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється, зокрема, на:

товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 150 євро;

товари незалежно від їх митної вартості за бажанням декларанта.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Під вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ                       (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187 та 201 розділу V ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ (пункт 189.17 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Відповідно до підпункту 196.1.16 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, МКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 та 4

При здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту податкові зобов’язання з ПДВ визначаються платником податку на дату оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

З огляду на пункт 3 Положення № 450 за бажанням декларанта митна декларація може бути оформлена на товари незалежно від їх митної вартості.

Якщо при здійсненні операції з вивезення товарів (у тому числі товарів, сумарна митна вартість яких більша ніж 150 євро, але не перевищує 1000 євро) за межі митної території України, зокрема, що переміщуються (пересилаються) за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, документом, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, є оформлена відповідно до вимог митного законодавства митна декларація, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення такої митної декларації.

За такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складається податкова накладна, яка підлягає реєстрації в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Щодо питання 2

Операції з вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (в тому числі якщо покупцем таких товарів є кінцевий споживач – нерезидент та доставка (вивезення) товарів за межі митної території України здійснюється в міжнародному поштовому або експрес-відправленні), не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 3

У зверненні Товариством не зазначено конкретних обставин господарських операцій та особливостей їх здійснення, зокрема, не вказано, де саме здійснюється продаж товарів, яких саме товарів, у який спосіб здійснюється доставка, тощо, що не надає змоги надати вичерпне роз’яснення законодавства у сфері розрахунків за товари (послуги) з урахуванням специфіки діяльності Товариства, а тому ДПС надає роз’яснення щодо загальних норм законодавства з порушеного питання.

Відповідно до частини другої статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених у цій Конституції.

Оскільки закони України приймає Верховна Рада України, то і дія таких законів, зокрема і Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», поширюється на учасників господарських відносин, які здійснюють свою діяльність на території України.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 3 повідомляємо, що продаж товарів та здійснення розрахунків за них на іноземних маркетплейсах має здійснюватися Товариством відповідно до вимог законодавства тієї держави, на території якої здійснюється такий продаж товарів та проводяться розрахунки за товари.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).