Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2026 р. № 407/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Комунальне підприємство є платником ПДВ та створено з метою обслуговування і утримання об’єктів комунального господарства міста і отримання прибутку до основі задоволення потреб громадян підприємств, установ і організацій у роботах/послугах, що надаються у сферах, визначених предметом діяльності. Засновником і власником Комунального підприємства є територіальна громада міста в особі міської ради. Комунальне підприємство виконує комплекс робіт/послуг з технічного обслуговування, утримання парків, скверів, пляжів, фонтанів, поточний ремонт їх елементів, ремонт малих архітектурних форм, благоустрій території міста тощо. За рішенням міської ради Комунальному підприємстві передано від міської ради з оперативного управління на баланс у господарське відання основні об’єкти благоустрою міста.

Комунальне підприємство є отримувачем бюджетних коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 2610). Бюджетні кошти виділяються Комунальному підприємству розпорядником бюджетних коштів  та спрямовуються на виконання робіт/послуг з озеленення та благоустрою на території міста. Підтвердженням виконання робіт/послуг є звіти щодо обсягу виконання виробничих показників в розрізі кожного виду виконаних робіт/послуг.

Відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС Комунальне підприємство на період з 01.04.2022 по 31.07.2023 перебувало на спрощеній системі оподаткування з особливостями оподаткування та було платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотка доходу .

Враховуючи вищевикладене, Комунальне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи є отримання коштів за кодом 2610 від розпорядника таких коштів підставою для виникнення об’єкта оподаткування ПДВ, якщо такі кошти спрямовано на виконання заходів у межах виконання бюджетних програм з озеленення та благоустрою території міста;
2. чи має Комунальне підприємство суму коштів, отриманих від розпорядника таких коштів за кодом 2610 та які спрямовано на проведення виконання заходів у межах виконання бюджетних програм з благоустрою території міста, має включити до доходу платника єдиного податку та нарахувати та сплатити  єдиний податок за ставкою 2 % доходу у періоді дії спеціального режиму  з 01.04.2022 по 31.07.2023?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені в ПКУ та законах із питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених у статті 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Витрати бюджету – видатки бюджету, надання кредитів із бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (пункт 14 частини першої статті 2 БКУ).

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (пункт 13 частини першої статті 2 БКУ).

Одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Щодо питання 1

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено у розділі V та підрозділі 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (підпункт «б» 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі) (підпункт 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9, 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених із них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Водночас база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг не може бути нижчою за звичайні ціни, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку сформувалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості належать будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передає платнику податків безпосередньо покупець або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Таким чином, при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким  операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Для цілей визначення об’єкта оподаткування ПДВ визначальним є факт здійснення Комунальним підприємством операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі з їх безоплатного постачання, а не факт отримання коштів (у тому числі бюджетних коштів за кодом 2610).

Безпосередньо отримання Комунальним підприємством коштів, у тому числі з місцевого бюджету, не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо такі кошти не є оплатою (компенсацією) вартості поставлених ним товарів/послуг.

Якщо Комунальне підприємство в описаній у зверненні ситуації фактично виконує / постачає роботи / послуги з озеленення та благоустрою на території міста, то операція з їх постачання є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ незалежно від того, яким чином буде здійснюватися оплата (бюджетними коштами чи ні, буде постачатися безоплатно).

База оподаткування ПДВ за операціями платника ПДВ із постачання товарів/послуг (у тому числі з оплатою за рахунок бюджетних коштів) згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ включає будь-яку суму коштів, що підлягає компенсації платнику ПДВ за поставлені ним товари/послуги, включно з будь-якою іншою компенсацією вартості таких товарів/послуг, що надходить безпосередньо або через третю особу, незалежно від наявності складеного договору чи акту виконаних робіт.

Обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань із ПДВ за такими операціями виникає на дату зарахування бюджетних коштів як оплати за постачання товарів/послуг (виконання робіт) згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.

При цьому виникнення об’єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не залежить від того, на які цілі будуть спрямовані такі бюджетні кошти (наприклад, на оплату праці працівників, які виконували роботи/послуги з озеленення та благоустрою, придбання товарів/послуг тощо).

Щодо питання 2

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на  період  дії  воєнного  стану»  внесено  зміни  до  ПКУ,  зокрема  підрозділ 8 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відсоткова ставка єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ (підпункт 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Вичерпний перелік надходжень, які з метою оподаткування не включаються до складу доходу, встановлено пунктом 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

До складу доходу, визначеного статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (підпункт 4 пункт 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Враховуючи зазначене, з урахуванням норм БКУ у разі наявності відповідної бюджетної програми, рішення міської ради, якими передбачено видатки на проведення заходів у межах виконання бюджетної програми, суми бюджетних коштів цільового призначення, отримані платником єдиного податку третьої групи з місцевого бюджету від розпорядника, не включаються до складу доходу платників єдиного податку третьої групи.

В іншому разі, суми бюджетних коштів отримані юридичною  особою - платником єдиного податку третьої групи з місцевого бюджету, як оплата за виконані роботи/послуги, включаються до складу доходу такого платника єдиного податку третьої групи.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).