Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2026 р. № 410/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі –) від  № (вх. ДПС № /ІПК/6 від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення, Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі та планує продаж товарів покупцям з залученням кредитних коштів.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи є операція з отримання безготівкових коштів за товари в межах кредитного договору за дорученням покупця у вигляді переказу коштів з поточного рахунку банківської установи на поточний рахунок Товариства розрахунковою операцією відповідно до вимог статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

2. Чи необхідно застосовувати рестратори розрахункових операцій та/або програмні реєстраторми розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) якщо банк в межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари з поточного рахунку на поточний рахунок Товариства?

Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання, звертаємо увагу Товариства, що особливості укладення договорів купівлі-продажу, умови здійснення оплати за продані товари (попередня оплата (часткова або повна), в кредит чи з розстроченням платежу), регламентовано положеннями Цивільного кодексу України та стосуються виключно правовідносин, які виникають між продавцем та покупцем і не регулюються Законом № 265 та не належать до компетенції податкових органів.

Разом з цим повідомляємо, що правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

При цьому за визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Звертаємо увагу, що перелік безготівкових способів розрахунку за товари (послуги), наведений як у визначенні розрахункової операції, так і в статті 3 Закону № 265, містить слово «тощо», яке прямо вказує на невичерпність такого переліку.

З огляду на зазначене, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що описаний у зверненні спосіб розрахунку за товари містить ознаки розрахункової операції у розумінні Закону № 265.

Водночас обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Описаний у зверненні спосіб взаємодії Товариства із споживачами підпадає під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише продавець, який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару.

Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав споживача (покупця) визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Слід враховувати, що відповідно до висновків Верховного Суду, продаж товарів із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО.

Також слід зауважити, що відповідно до сталої судової практики, сформованої ще з 2010 року, зокрема, за визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, РРО це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій.

Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що РРО / ПРРО призначений не тільки для реєстрації розрахунків, а й для реєстрації кількості проданих товарів.

Зважаючи на сферу застосування РРО / ПРРО та обставини, щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі товарами суди підтримали правову позицію контролюючого органу про наявність продавця товарів обов’язку застосовувати РРО / ПРРО з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків.

Зазначений висновок кореспондується з приписами статті 9 Закону № 265, які містять вичерпний перелік умов, при виконанні яких РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються.

Водночас згадана правова норма не виключає обов’язку СГ застосовувати такий РРО / ПРРО при реалізації товарів на підставі кредитних договорів, розрахунок за які здійснюється в безготівковій формі.

Враховуючи викладене вище та з урахуванням обсягу наведених обставин у зверненні, як відповідь на питання 2 повідомляємо, що продаж Товариством товару у кредит має супроводжуватись обов’язковим застосуванням ним
РРО / ПРРО та наданням або надсиланням фіскального чека споживачу не пізніше моменту вручення йому товару.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.