Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2026 р. № 414/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що ухвалою Господарського суду м. Києва від (…) по справі № (…) було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (…), уведено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого (…), вжито заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони фізичній особі (…) укладати правочини (договори) та заборони розпоряджатися її нерухомим майном, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи (…).

Постановою (про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів) Господарського суду м. Києва від (…) по справі № (…) було визнано (…) банкрутом, введено процедуру погашення боргів боржника та призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи арбітражного керуючого (…).

Відповідно до частини першої ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КзПБ), майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

Відповідно до частини четвертої ст. 131 КзПБ, з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

(…) фізичною особою було отримано від арбітражного керуючого ліквідаційну масу в справі № (…) про неплатоспроможність фізичної особи.

Відповідно до ліквідаційної маси, арбітражним керуючим сформована ліквідаційна маса у вигляді нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від (…) № (…) було задоволено клопотання керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого про визнання умов продажу майна боржника на аукціоні та надання згоди на продаж; надано згоду на продаж майна банкрута – фізичної особи у складі: Нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею (…) кв. м. на визначених керуючим реалізацією майна банкрута умовах.

(…) керуючим реалізацією майна арбітражним керуючим було продано зазначене нерухоме майно.

(…) керуючим реалізацією майна фізичної особи арбітражним керуючим здійснено депонування коштів для виплати ТОВ (…), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок приватного нотаріуса. Крім того, здійснена оплата послуг приватного нотаріуса.

Також, арбітражним керуючим у межах справи № (…) про неплатоспроможність фізичної особи був залучений фахівець з права – адвокат, за надані послуги була здійснена оплата за представництво інтересів.

Крім того, арбітражним керуючим у межах справи № (…) про неплатоспроможність фізичної особи була нарахована грошова винагорода за період виконання повноважень з (…) по (…).

Кредиторські вимоги в справі № (…) про неплатоспроможність фізичної особи погашені в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від (…) № (…) було закрито провадження у справі № (…), скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів (…), звільнено фізичну особу (…) від боргів, зобов’язано залишок коштів у процедурі погашення боргів, які отримані від реалізації майна банкрута – (…), перерахувати на рахунок (…).

В подальшому, арбітражним керуючим було перераховано залишок коштів у розмірі (…) у процедурі погашення боргів, які отримані від реалізації майна банкрута (…).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи містить Кодекс норми щодо обов’язкової сплати податків із коштів, отриманих фізичними особами від проходження процедури відновлення платоспроможності відповідно до КзПБ?

2. Чи зобов’язана фізична особа (…) сплачувати податок із суми (…), отриманих з процедури відновлення платоспроможності відповідно до КзПБ по справі Господарського суду м. Києва № (…)?

Якщо так, то у якому розмірі та у які строки фізична особа (…) зобов’язана сплатити такий податок?

3. Чи є арбітражний керуючий (…) податковим агентом щодо виплати фізичній особі (…) (…), отриманих з процедури відновлення платоспроможності відповідно до КзПБ по справі Господарського суду м. Києва № (…)?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

У книзі четвертій «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КзПБ визначено процедуру банкрутства, зокрема, боржника – фізичної особи.

Статтею 1 розділу 1 книги першої «Загальна частина» КзПБ визначено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – фізичної особи:

банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному КзПБ, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» або Закону України від 14 липня 2023 року № 3254-IX «Про кредитні спілки»;

керуючий реалізацією – арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів;

реструктуризація боргів боржника – судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника;

розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Розділом ІІІ КзПБ визначено порядок реструктуризації боргів боржника.

Так, відповідно до частини шостої ст. 124 КзПБ строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п’ять років.

Крім того, розділом IV КзПБ встановлено процедуру визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Статтею 68 розділу V книги четвертої «Банкрутство юридичних осіб» КзПБ визначено продаж майна на аукціоні.

Так, продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України (частина перша ст. 68 розділу V КзПБ).

Частиною четвертою ст. 68 розділу V КзПБ визначено, що замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому КзПБ.

Відповідно до ст. 134 розділу V книги четвертої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доходом з джерелом походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно із положеннями ст. 172 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об'єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, визначено ст. 172 Кодексу.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько – побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Разом з тим, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (п. 172.2 ст. 172 Кодексу).

Відповідно до п.п. «б» п. 172.5 п. 172 Кодексу сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

Враховуючи вищенаведене, якщо арбітражним керуючим, призначеним господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном, здійснюється реалізація нерухомого майна (нежитлового приміщення) фізичної особи (боржника) для погашення кредиторських вимог (боргів) на підставі рішення суду, яким передбачено реалізацію цього майна шляхом проведення прилюдних (електронних) торгів, то слід вважати, що фізична особа (боржник) відчужила (продала) таке майно.

Таким чином, фізична особа (відчужувач) має відобразити у повному обсязі дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та самостійно визначити і сплатити суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, з урахуванням норм ст. 172 Кодексу та військового збору за ставкою 5 відсотків, з урахуванням норм п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому арбітражний керуючий як особа, що має статус податкового агента відображає суму доходу, отриману фізичною особо (боржником) від операції з нерухомим майном у Додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (далі – Декларація) відповідно до Кодексу.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової Декларації (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами. При цьому додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Інформацію про реквізити бюджетних рахунків, у т. ч. коди бюджетної класифікації, для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) Ви можете дізнатися на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.