Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2026 р. № 428/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо застосування положень податкового законодавства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні ТОВ у 2025 році отримало поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від учасника – нерезидента «» на підставі договору позики, яка зареєстрована у Національному банку України. Строк повернення позики встановлений до 28.04.2028.

Учасник – нерезидент «» має намір здійснити внесення частини заборгованості, що виникла за договором позики, до складу додаткового капіталу ТОВ шляхом її переведення з категорії зобов’язань до категорії внесків учасника без зміни розміру статутного капіталу.

Операція передбачає припинення кредиторської заборгованості ТОВ та відображення її у складі додаткового капіталу.

ТОВ просить надати  індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Податок на прибуток підприємств

• чи призводить операція внесення кредиторської заборгованості до складу додаткового капіталу до виникнення доходу?
• чи підлягає така операція відображенню шляхом коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до статей 134141 Кодексу?
• чи може така операція бути кваліфікована як безповоротна фінансова допомога або інший дохід згідно з Кодексом?
• чи підпадає операція під регулювання правил трансфертного ціноутворення, з огляду на статус нерезидента та пов’язаність сторін відповідно до ст. 39 Кодексу?
• чи має операція будьякий вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств на дату прийняття рішення учасника, на дату внесення до додаткового або на дату списання зобов’язання?    

2. Податок на додану вартість

• чи є операція внесення кредиторської заборгованості до додаткового капіталу операцією постачання товарів або послуг?
• чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ згідно зі ст. 185 Кодексу?
• чи може така операція бути розцінена як безоплатне постачання та чи виникають податкові зобов’язання у зв’язку з цим?

3. Валютні аспекти та курсові різниці

• чи повинні виникати курсові різниці на дату припинення зобов’язання шляхом внесення до капіталу відповідно до норм Кодексу?
• чи впливає статус позики як валютні операції на податкові наслідки в частині податку на прибуток або ПДВ?

4. Інші питання

• чи може операція бути перекваліфікована як безповоротна фінансова допомога або інший дохід з подальшим застосуванням відповідних норм Кодексу?
• чи існують спеціальні правила оподаткування внесків учасниканерезидента до додаткового капіталу ТОВ?

 

Щодо питань 1, 3, 4 

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275-VIII).

Законом України від 31.07.2025 № 4564-ІХ «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 27.08.2025,  доповнено ст. 12 Закону № 2275-VIII частинами четвертою та п’ятою.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 2275-VIII визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини п’ятої ст. 12 Закону № 2275-VIII правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями із зарахування заборгованості за поворотною фінансовою допомогою учасником ТОВ – нерезидентом як внеску в додатковий капітал ТОВ.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку  операцій із зарахування заборгованості за поворотною фінансовою допомогою учасником ТОВ – нерезидентом як внеску в додатковий капітал ТОВ, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас зазначаємо, що сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута установлений договором термін, така допомога набуває статусу безповоротної.

        Водночас зазначаємо, що порядок визначення курсових різниць, які виникають внаслідок перерахунку зобов’язань в іноземній валюті регулюється правилами бухгалтерського обліку і належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім того повідомляємо, що відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2
ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1
п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39  Кодексу обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Таким чином, у разі, якщо господарські операції здійснені платником податків із нерезидентом відповідатимуть критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, такі операції визнаватимуться контрольованими.

Щодо питання 2

Згідно з п.п 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Корпоративні права − права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 кодексу).

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктами 196.1.1 та 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу встановлено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з:

випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи; надання послуг з залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного).

Враховуючи викладене, операції з внесення до додаткового капіталу ТОВ вкладу у вигляді прав грошової вимоги, здійснені згідно з вимогами чинного законодавства, не розглядається Кодексом як операція з постачання товарів/послуг та не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Отже, податкові зобовʼязання з ПДВ за такою операцією не нараховуються.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).