Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, та керуючись статтею 52 глави 3 роздiлу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює неоподатковувані ПДВ операції, зокрема, надає послуги з розробки та модернізації програмних продуктів нерезидентам, місце постачання яких згідно з пунктом 186.3 статті 186 розділу V ПКУ знаходиться за межами митної території України.
При цьому, Товариство придбає у постачальників послуги, суми ПДВ по яких Товариство включає до складу податкового кредиту та нараховує на них «компенсуючі» податкові зобов’язання не в тому податковому періоді, в якому оформлені первинні документи на такі послуги, а лише після перевірки цих документів та створення внутрішнього бухгалтерського документу.
Датою складання такого внутрішнього бухгалтерського документу нараховуються «компенсуючі» податкові зобов’язання, які включаються до податкової декларації з ПДВ у періоді їх нарахування з одночасним відображенням податкового кредиту.
Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо коректності визначення періоду нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ в описаній у зверненні ситуації, зокрема в місяці складання внутрішнього бухгалтерського документу, дата якого відрізняється від дати первинного документа, складеного постачальником послуг.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Правила формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цим пунктом, зокрема в операціях що не є об’єктом оподаткування, від формування податкового кредиту за такими операціями.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ по товарам/послугам, які були придбані після 01 липня 2015 року з ПДВ, суми податку по яким не були включені до складу податкового кредиту, нараховуються платником податку-покупцем в звітному (податковому) періоді, в якому виникають підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, до складу податкового кредиту, а самє:
в звітному (податковому) періоді в якому податкова накладна складена та своєчасно зареєстрована в ЄРПН;
в звітному (податковому) періоді, в якому податкова накладна зареєстрована, у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН.
Отже, якщо Товариство здійснює неоподатковувані ПДВ операції (в тому числі операції з надання нерезиденту послуг, місце постачання яких згідно з пунктом 186.3 статті 186 розділу ПКУ знаходиться за межами митної території України), то у разі придбання з ПДВ товарів/послуг, необоротних активів, які призначаються для використання в таких неоподатковуваних операціях (не залежно від того, чи сформовано податковий кредит, чи ні), виникає обов’язок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ на дату придбання таких товарів/послуг, необоротних активів, за наявності зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних.
Разом з тим ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації ДПС не здійснює аналіз господарських операцій платника та не проводить оцінку правомірності відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку, яка може бути досліджена під час проведення документальної перевірки платника податку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 роздiлу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |